Постановление суда № 70023919, 06.11.2017, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/3518/17

Номер провадження 2/643/3129/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2017 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Скотаря А.Ю.,

при секретарі Кречетовій М.А.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_6,

представника відповідача ОСОБА_7 ОСОБА_8,

розглянувши позов ОСОБА_9 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири та витребування майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_9 звернулась до суду з позовом в якому просить: - визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири № 21 (що є кімнатою 142) в будинку № 39-Б по вул. Гвардійців Широнінців в м. Харкові від 28.08.2015, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, засвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу ОСОБА_10; - визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири № 21 (що є кімнатою 142) в будинку № 39-Б по вул. Гвардійців Широнінців в м. Харкові від 19.02.2016, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_11, засвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу ОСОБА_12; - витребувати вказану квартиру з чужого незаконного володіння.

06.11.2017 позивач, посилаючись на положення п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, подав клопотання про зупинення провадження у справі, вмотивоване тим, що на розгляді Московського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за її позовом до Харківської міської ради про визнання права власності саме на квартиру № 21 (кім. 142) по вул. Гвардійців Широнінців, 39-Б в м. Харкові, договори купівлі-продажу якої позивач просить визнати недійсними та витребувати квартиру з чужого незаконного володіння у даній справі. Рішення у справі за позовом ОСОБА_9 до Харківської міської ради про визнання права власності на квартиру № 21 (кім. 142) по вул. Гвардійців Широнінців, 39-Б в м. Харкові матиме суттєве преюдиційне значення для вирішення даної справи, отже позивач просить зупинити її розгляд до розгляду іншої, вказаної вище, справи.

В суді представники позивача підтримали подане клопотання, представники відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 висловились про безпідставність заявленого клопотання, разом з тим при його вирішенні поклались на розсуд суду.

Представник ОСОБА_7 проти задоволення клопотання не заперечувала, так як це сприятиме розгляду справи по суті.

Суд, розглянувши клопотання, дійшов наступного: згідно п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

В ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України зазначено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбаченихп.п. 1, 2 ч. 1 ст. 355 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

У своїй постанові від 01.02.2017 у справі № 643/1155/16-ц, провадження № 6-1957цс16 Верховний суд України зазначив; «Визначаючи наявність підстав, передбачених ст. 201 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обовязковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у п. 4 ч. 1 цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість їх розгляду.

В даній справі позивач обґрунтовує свої вимоги наявністю в нього права користування жилим приміщенням квартирою № 21 (кім. 142) по вул. Гвардійців Широнінців, 39-Б в м. Харкові, встановленим рішенням Московського районного суду м. Харкова від 27.01.2008, а також судовим рішенням, яким скасоване право власності попереднього власника ОСОБА_3 на спірне житло.

В іншій справі розглядається вимога про визнання за позивачем права власності на спірне житло, наявністю якого позивач не обґрунтовує даний позов. Ухвалення судового рішення у справі, через яку позивач просить зупинити провадження у даній справі, не є умовою, від якої залежить можливість розгляду даної справи. Таке рішення може дати привід для зміни підстави або предмету позову, що розглядається, або досліджуватись як доказ певних обставин, проте наявність судового процесу з цього приводу не є обовязковою підставою для зупинення провадження у справі.

Зупинення провадження у справі фактично слугуватиме наданню часу для отримання доказу у справі, що не узгоджується з положеннями ст. 201 ЦПК України

З погляду на вищевикладене, підстав для зупинення провадження у справі суд не знаходить.

Керуючись ст.ст. 168, 201 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про зупинення провадження у справі залишити без задоволення.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає, так як не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суддя А.Ю. Скотар