Постановление суда № 69975155, 01.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА№22-ц/796/10844/2017 Головуючий у1-й інстанції - Шевчук О.П.

Унікальний №754/13226/16-ц Доповідач - Панченко М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого - Панченка М.М.,

суддів - Волошиної В.М., Музичко С.Г.,

при секретарі - Крічфалуши С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2016 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн. щомісячно до досягнення дітьми 23-річного віку(у разі продовження ними навчання). Крім того, просила розірвати укладений між сторонами шлюб.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що подружнє життя у сторін по справі не склалося, а сімейні відносини фактично припинені. Крім того, зазначала, що від шлюбу з відповідачем має двох малолітніх дітей, на утримання яких останній не надає належної матеріальної допомоги, а також не бере участі в їх вихованні.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 05 вересня 2017 року позов задоволено частково. Розірвано укладений між сторонами шлюб. Стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі 3200 грн. щомісячно, починаючи з 28 жовтня 2016 року та до досягнення дітьми повноліття. Рішення суду в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В поданій апеляційній скарзі відповідач просить скасувати указане рішення суду в частині стягнення з нього на користь позивача аліментів на утримання дітей у розмірі 3200 грн. щомісячно та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зменшити розмір аліментів до 2000 грн. щомісячно. Скаржник послався на те, що судом першої інстанції в порушення ст. 182 СК України належним чином не досліджено питання майнового стану відповідача, а стягнутий розмір аліментів є завищеним.

Заслухавши доповідь судді Панченка М.М., пояснення осіб, що з'явились до суду, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції в частині розірвання шлюбу сторонами не оскаржується, колегія суддів вважає за можливе переглянути в апеляційному порядку рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 вересня 2017 року лише в частині визначення розміру стягнутих аліментів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони з 21 червня 2003 року перебували у зареєстрованому шлюбі /а.с. 5/.

Від шлюбу мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з матір'ю та перебувають на її утриманні.

Судом також встановлено, що відповідач офіційно не працевлаштований, має нерегулярний та мінливий дохід.

Указані обставини не заперечуються сторонами.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі у розмірі 3200 грн. щомісячно, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується колегія суддів, виходив з того, що відповідач не надає належної матеріальної допомоги його малолітнім дітям.

Згідно статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У разі винесення судом рішення про стягнення аліментів, згідно частини 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За змістом ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних осіб; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, а також інші обставини, що мають істотне значення для справи.

Як вбачається з ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно ухвалено рішення про стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 3200 грн. щомісячно на утримання двох малолітніх дітей.

При цьому, судом дотримано положення ч. 2 ст. 182 СК України, згідно якої розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вимагаючи скасування рішення суду та зменшення розміру аліментів, скаржник належним чином не аргументує власну позицію та не наводить правових підстав для такої зміни. Так, відповідачем не зазначено обставин, які свідчать про те, що указаний розмір аліментів є завищеним, необґрунтованим, а також непосильним для сплати, з огляду на матеріальний стан платника аліментів.

Відповідач є фізично здоровою людиною і не позбавлений можливості працювати та заробляти кошти на утримання малолітніх дітей.

Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції в порушення ст. 182 СК України не досліджено питання майнового стану відповідача не може бути прийняте колегією суддів до уваги, оскільки відповідачем не надано суду жодного документу, який свідчив би про те, що, враховуючи матеріальний стан відповідача, стан його здоров'я або інші істотні обставини, ОСОБА_2 не має можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

За змістом ч. 1 ст. 60 ЦПК України, Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доводи скаржника про те, що ним у добровільному порядку надавалися грошові кошти на утримання дітей, також підлягають відхиленню, оскільки незалежно від сплати аліментів, відповідач не позбавляється обов'язку утримання неповнолітніх дітей, який встановлений ст. 180 СК України, з огляду на що добровільне надання матеріальної допомоги не є підставою для звільнення відповідача від сплати аліментів або для зменшення їх розміру.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції ухвалено на повно з'ясованих обставинах з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що незважаючи на застосування судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, Сімейного Кодексу України, в редакції, яка не була чинною на момент ухвалення рішення, указана обставина жодним чином не вплинула на правильність вирішення спору по суті, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для скасування або зміни відповідного рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: