Постановление суда № 69968260, 02.11.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1399/17

Номер провадження 1-кп/623/163/2017

У Х В А Л А

іменем України

02 листопада 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Герцова О.М., за участю секретаря Бобриш М.С., прокурора Махненко Д.С., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні в залі суду, в м. Ізюм, Харківської області обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбачених ч.2 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

2 листопада 2017 року в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 в умовах Харківської установи виконання покарань №27, зазначаючи про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України на строк 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_2 просили суд застосувати більш мякий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у звязку з тим, що обвинувачений, є інвалідом III групи та має низку хвороб, та має сталі соціальні звязки.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.

Дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше є також однією з обставин, що враховується при обранні запобіжного заходу відповідно до п. 9 ч.1 ст.178 КПК України.

Відповідно п.1,2 ст.178 КПК України суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

Відповідно до листа від ВССУ від 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13 судді, суду слід мати на увазі, що перелік обставин, які слід враховувати при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, не є вичерпним та підлягає розширеному тлумаченню з огляду на фактичні обставини, встановлені у кримінальному провадженні.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, за який законом передбачено покарання від 7 до 10 років позбавлення волі.

В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

Будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно ОСОБА_1більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.Особисте зобов'язання, не може бути застосовано, оскільки особа підозрюваного не заслуговує на довіру, так як у нього відсутні міцні соціальні зв'язки в місці проживання в Україні, а заява про наявність цивільної дружини нічим не підтверджена, оскільки судові засідання вона не відвідує, а інші докази відсутні. Такожне доведено наявність родини та утриманців та у разі визнання винуватим загрожує тяжке покарання; особиста порука не може бути застосована, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості, та не надані підозрюваним і його захисником відомості про осіб, які заслуговують на довіру та могли б виступити в якості поручителів; домашній арешт, не може бути застосовано, оскільки в матеріалах кримінального провадження вбачається, що він, не має сталих соціальних зв'язків.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника щодо неможливості лікування в місцях позбавлення волі, не знаходять свого підтвердження, оскільки місця позбавлення волі обладнані медичними частинами, а в разі неможливості проведення необхідного лікування медичними частинами адміністрація установ, в разі необхідності, забезпечує необхідне лікування по за місць позбавлення волі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1у О.І. на 60 днів.

Керуючись ст.331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27 строком на 60 днів до 1січня 2018 року включно.

Копію ухвали направити в Харківську установу виконання покарань №27.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані разом з апеляційною скаргою на остаточне рішення суду.

Суддя: