№ 69918355, 26.10.2017, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/2014/17

№ провадження 2-а/647/32/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2017 року Бериславський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді - Миргород В.С.

при секретарі - Татаровській І.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Іщук Надії Ростиславівни, Головного Управління Держгеокадастру у Херсонській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 28.08.2017 року №282-ДК/0123По/08/01/-17 та закриття провадження у справі, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Бериславського районного суду Херсонської області з адміністративним позовом до старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Іщук Надії Ростиславівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 28.08.2017 року №282-ДК/0123По/08/01/-17, обґрунтовуючи наступним:

28.09.2017 року старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Іщук Надією Ростиславівною, винесено постанову №282-ДК/0123По/08/01/-17, якою його ОСОБА_2 - директора ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

Так, 16.08.2017 року його, запросили з'явитись до Бериславського відділу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, та коли він прибув до управління, відповідач йому повідомила, що на нього, як директора ПП «ЮТС-Агропродукт Плюс», буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.53-1 КУпАП, та було роз'яснено, що інспектором встановлено факт самовільного захоплення ПП «ЮТС-Агропродукт Плюс» частини земельної ділянки державної власності орієнтованою площею 1,5 га, шляхом вирощування сільськогосподарських культур соняшнику. Узв'язку з чим відповідачем йому вручено протокол про адміністративне правопорушення від 16.08.2017 року №282-ДК/0117П/07/01/-17.

Свої пояснення до зазначеного протоколу він виклав на окремому аркуші, та на день розгляду справи про адміністративні правопорушення надав відповідачу свої заперечення на протокол від 16.08.2017 року.

Постанову від 28.08.2017 року він отримав у день її складення, з якої вбачається про те, що він «порушив вимоги ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», а саме: здійснив самовільне зайняття частини земельної ділянки державної власності на території Бургунської сільської ради 18,7003 га з кадастровим номером НОМЕР_1 орієнтована площа самовільного зайняття 1,5 га, оброблена єдиним масивом із земельними ділянками приватної власності громадян, які за інформацією Національної кадастрової системи використовуються ПП «ЮТС-Агропродукт Плюс», згідно договорів оренди, укладених та зареєстрованих у встановленому законодавством порядку».

Окрім цього, в постанові зазначено, що при розгляді справи враховуються усі наявні матеріали, а саме: акти перевірки від 26.07.2017 року №282-ДК/364/АП/09/01/-17, акт обстеження земельної ділянки від 26.07.2017 року №282-ДК/118/АО/10/01/-17, протокол від 16.08.2017 року, фото з місця порушення, інформація з НКС, заперечення Директора ПП «ЮТС-Агропродукт Плюс» ОСОБА_2

При ознайомленні з наявними в матеріалах справи актами перевірки від 26.07.2017 року №282-ДК/118-АО/10/01/-17 та №282-ДК/364-АП/09/01/-17 вбачається про те, що самовільне зайняття частини земельної ділянки вчинено невстановленими особами.

Таким чином, матеріали адміністративної справи не містять даних про вчинення правопорушення саме ним.

Згідно постанови від 28.08.2017 року відповідач зробив висновок про вчинення ним правопорушення на тій підставі, що поряд із самовільно зайнятою земельною ділянкою розташовані земельні ділянки , що використовуються ПП «ЮТС-Агропродукт Плюс», на правах оренди. Однак, це лише припущення відповідача, так як жодних доказів оброблення земельної ділянки державної власності ним, матеріали справи не містять, а тому справа підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Просить постанову у справі про адміністративне правопорушення від 28.08.2017 року №282-ДК/0123По/08/01/-17 скасувати, а справу закрити.

Ухвалою суду від 14.09.2017 року у справі за клопотанням відповідача залучено в якості співвідповідача Головне Управління Держгеокадастру у Херсонській області.

В судове засідання позивач не з'явився, його інтереси за дорученням представляв ОСОБА_1, який наполягав на задоволенні позову з підстав зазначених у ньому.

Відповідач ОСОБА_3, в судовому засіданні позов не визнала, в письмових запереченнях та поясненнях суду зазначила, що 26.07.2017 року відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 21.07.2017 року №282/0/92-17- ДК проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо самовільного зайняття земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 на території Бургунської сільської ради Бериславського району Херсонської області. У ході проведення перевірки було виявлено порушення - самовільне зайняття частини земельної ділянки державної власності орієнтовною площею 4 га. при цьому було враховано інформацію з Публічної кадастрової карти України з кадастровим поділом та карти супутникової зйомки. Було проведено замірювання технічними засобами з прив'язкою до сталих об'єктів (дороги та греблі) Вимірювання проведені на Публічній кадастровій карті та виміряні в натурі на місцевості повністю співпадають. Тому, факт самовільного зайняття частини земельної ділянки державної власності було встановлено, як з допомогою карт супутникової зйомки так і на місцевості. Перевірка проводилась із залученням спеціаліста ІІ категорії із земельних питань Бургунської сільської ради, який залучений в якості свідка та може підтвердити правильність проведених замірювань та наявність самовільного зайняття, а також використання земельної ділянки єдиним масивом із землями приватної власності, орендованими ПП «ЮТС - АГРОПРОДУКТ - ПЛЮС».

На момент проведення перевірки достовірної інформації щодо осіб порушників не було. Після перевірки інформації наявної у Державному земельному кадастрі України щодо власників та користувачів земельних ділянок приватної власності, які прилягають до самовільного зайняття та обробляються єдиним масивом із частиною земельної ділянки державної власності на якій вчинено самовільне зайняття встановлено, що правопорушення вчинено ПП «ЮТС - АГРОПРОДУКТ - ПЛЮС», підтверджуючі документи містяться у матеріалах адміністративної справи. Частина самовільно зайнятої земельної ділянки площею 2,5 га обробляється одноосібно громадянином - фізичною особою разом із земельними ділянками приватної власності його родичів (5 земельних ділянок - паїв) єдиним масивом. Громадянин також притягнутий до адміністративної відповідальності та на нього накладено штраф та нарахована шкода за самовільне зайняття частини земельної ділянки.

Директор ПП «ЮТС - АГРОПРОДУКТ - ПЛЮС» ОСОБА_2 був ознайомлений з матеріалами справи, у тому числі із актом перевірки та актом обстеження та графічними матеріалами, замірюваннями, які додаються до акта обстеження земельної ділянки, та підтверджують факт самовільного зайняття. Також, позивачу була наведена інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки щодо використання ПП «ЮТС - АГРОПРОДУКТ - ПЛЮС» земельних ділянок приватної власності громадян. ОСОБА_2 не заперечував, що саме ці земельні ділянки використовуються підприємством. Водночас у позовній заяві він стверджує що жодних доказів самовільного зайняття матеріали справи не містять і що це лише припущення.

Стосовно твердження позивача начебто матеріали адміністративної справи не містять даних про вчинення правопорушення саме ОСОБА_2 є незрозумілими, оскільки саме ОСОБА_2 є директором ПП «ЮТС - АГРОПРОДУКТ - ПЛЮС», яке використовує земельні ділянки приватної власності єдиним масивом із частиною земельної ділянки державної власності.

Дані письмові заперечення у судовому засіданні підтримала, вважає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник Головного Управління Держгеокадастру у Херсонській області в судове засідання не з»явився був повідомлений належним чином про день, місце та час розгляду адмінінстативної справи.

За таких обставин суд відповідно до вимог ст.128 ч.4 КАС України, з урахуванням приписів ч.1 ст.171-2 КАС України, якою передбачено п'ять днів на розгляд справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, вирішив за можливе провести розгляд справи у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення сторони по справі, свідка, дослідивши письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.71 КАС України і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення позовних вимог та зясувавши фактичні обставини справи,перевіривши матеріали справи приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступних підстав:

Згідно з рішення Конституційного суду України, кожен має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважає, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють його права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують захисту в суді.

Статтею 104 КАС України передбачено, що особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного органу, юридичної чи службової особи під час здійснення ними управлінських функцій порушено його право чи свободи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також, про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, встановлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

За правилами ч. 2 ст. 188 ЗК України порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Згідно з пп. 1 п.3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15, основним завданням Держгеокадастру є реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з приписами ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 № 963-IV(далі - Закон № 963-IV) самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.

Згідно роз'яснень Державного комітету України із земельних ресурсів №14-17-4/12991 від 11.11.2008 року, щодо застосування терміну «самовільне зайняття земельної ділянки», не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним. У разі використання ділянки за наявності будь-яких інших рішень зазначених органів (наприклад, про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, про погодження місця розташування об'єкту тощо), дані дії слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки.

Судом встановлено, що 26.07.2017 року старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Херсонській області ОСОБА_3 складено акт обстеження земельної ділянки та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об»єктом-земельної ділянки, на території Бургунської сільської ради, яка є державною власністю сільськогосподарського призначення (пасовище) має кадастровий номер НОМЕР_1, пдлщею 18.7003 га на якій вчинено самовільне зайняття земельної ділянки орієнтировною площею 4 га, шляхом вирощування сільськогосподарської культури (соняшника) невстановленими особами.

Враховуючи зазначені норми, керуючись ч. 1 ст. 5, статтями 6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ч. 1 ст. 19 Закону України «Про охорону земель» старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Херсонській області ОСОБА_3 видано обов'язковий для виконання припис від 16 серпня 2017 року №282-ДК/0138 Пр/03/01/-17, за яким ОСОБА_2 директора ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ-Плюс», зобов'язано у 30-денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства, а саме порушення вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України. Про виконання приписку повідомити до 15.09.2017 року (а.с. 37). Незважаючи на те, що встановлено термін усунення порушень земельного законодавства до 15.09.2017 року державним інспектором 28.08.2017 року винесено оскаржувану постанову.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 28 серпня 2017 троку №282-ДК/ 0123По/08/01/-17 директора ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ-Плюс» ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП та на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 340-00 грн.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.

Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

З системного аналізу норм Кодексу про адміністративні правопорушення встановлено наступне.

Відповідно до ст. 283 КУпАП - розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст.276 КУпАП - справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Словосполучення «на місці вчинення правопорушення» та «за місцем його вчинення» - не є тотожними та мають різне цільове спрямування.

Вказане вбачається з Рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015, в якому зазначено, що: «Аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв'язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України».

Пунктом 2.3 вказаного Рішення передбачено, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 КУпАП.

Частина третя ст. 258 КУпАП передбачає, що службова особа може винести постанову на місці вчинення правопорушення. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи. Частина третя ст. 258 КУпАП вказує на те, що службова особа повинна дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.

Разом з тим, ст. 276 КУпАП вказує, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, тобто - за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. В даному випадку, за адресою: 73036 м.Херсон вул..Університетська, 136-а, де розташоване Головне управління Держгеокадастру України в Херсонській області та томість адміністративна справа розглянута поза межами органу уповноваженого розглядати справу, а саме у м.Бериславі.

З дослідженого в судовому засіданні акту обстеження земельної ділянки від 26.07.2017 року вбачається, що відбулось самовільне зайняття земельної ділянки орієнтировною площею 4 га, натомість у протоколі про адміністартивне правопорушення та у постанові про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності така площа зазначена розміром 1.5 га ( а.с. 41, 4,5, 15).

З матеріалів про притягнення директора ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ-Плюс» ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, складених державним інспектором Іщук Н.Р.., не зрозуміло, яку саме ділянку, як самовільно зайняту позивачем, інспектор мав на увазі, оскільки відсутній план-схема земельної ділянки, земельна ділянка не містить маркування з позначенням площі ( площа визначена орієнтировно), масштабу. Таким чином, можна зробити висновок, що в актах перевірки та обстеження земельної ділянки, на плані чітко не визначена та частина земельної ділянки, яка на думку інспектора була самовільно зайнята позивачем.

В порушення вимог ст. 283 КУпАП, в постанові про накладення адміністративного стягнення не вказано період, з якого було незаконне використання земельної ділянки.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив що працює землевпорядником сільської ради та дійсно разом з держінспектором виявив самовільно зайняту земельну ділянку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність прийняття постанови про притягнення директора ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ-Плюс» ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП, у зв'язку з чим вимоги позивача про скасування постанови від 28.08.2017 року про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. підлягають задоволенню.

Стаття 162 КАС України визначає повноваження суду при вирішенні справи. Так, відповідно до даної норми Закону у разі задоволення позовних вимог суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення.

Незабезпечення представником відповідача виконання вимог ст. 254 та 268 КУпАП призвело до того, що позивач не зміг при розгляді справи про адміністративне правопорушення повною мірою виконати вимоги і ст. 280 КУпАП щодо з'ясування обставин, які є обов'язковими для прийняття рішення.

Ці порушення з боку представника відповідача, на думку суду є безперечними підставами для скасування оскарженого рішення посадової особи.

Представником відповідача жодних тверджень представника позивача належними засобами доказування не спростовано. Також суд позбавлений можливості дослідити будь-які фактичні докази у справі, передбачені ст. 251 КУпАП, оскільки відповідачем вони не надані.

За цих обставин, суд оцінюючи в сукупності здобуті докази по справі вважає, що підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності не має, а тому його адміністративний позов підлягає до задоволення.

На підставі ст. ст. 163, 167 ч.2, 171-2, 256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов директора ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ-Плюс» ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №282-ДК/0123По/08/01/-17 від 28.08.2017 року про визнання директора ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ-Плюс» ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень 00 коп, провадження у справі закрити

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Бериславський районний суд Херсонської області, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В. С. Миргород