Приговор № 69839489, 27.10.2017, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/566/15-к

Провадження №1-кп/463/51/17

В И Р О К

іменем України

27 жовтня 2017 року Личаківський районний суд м.Львова

в складі головуючого - судді Шеремети Г.І.

при секретарі с/з - ОСОБА_1

з участю: прокурора Кульчицького М.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження відносно

ОСОБА_2, народження 27.04.1990 року в м. Львів, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Личаківського районного суду м.Львова від 31.01.2014 року за ч.2 ст.186, ч.2 ст.309, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі із звільненням від відбуття покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням на строк 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_2 26.04.2015 року року близько 13.45 год. по вул. І.Франка, 19Б у м. Львові, повторно умисно відкрито викрав чуже майно, а сааме: золотий ланцюжок вартістю 5600,00 гривень, належний потерпілій ОСОБА_4, шляхом ривка рукою з шиї потерпілої.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю заперечив, оскільки потерпілої не грабував. Пояснив, що проживає поблизу вказаного потерпілою місця події. Викраденого у потерпілої золотого ланцюжка з підвіскою у нього не вилучили. При проведення впізнання слідчий допомагав потерпілій його впізнати. Додав, що його було затримано в обід, а адвокатом забезпечено лише близько 22.00 годин. Просив його виправдати.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_2 впізнала та пояснила, що це та особа, яка зірвала у неї з шиї ланцюжок. Після події зразу заявила в міліцію. За її участі, доньки та соціального педагога було проведено впізнання, до цього осіб, які предявляли на впізнання не бачила, під час самого впізнання вказала на особу під №2, яка її пограбувала. Впізнала таку особу по зовнішніх ознаках, не лише в анфас, але й у профіль. Знає, що її неповнолітня донька також впізнала обвинуваченого. Додала, що в період слухання справи в суді, донька бачила ОСОБА_2 на вулиці і впізнала в ньому особу, яка їх пограбувала. Ця особа присутня в залі судового засідання. При призначенні обвинуваченому покарання поклалась на розсуд суду.

Вина обвинуваченого підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколами предявлення особи до впізнання від 27.04.2017 року та долученою до них фототаблицею (а.с.95-103), протоколом проведення слідчого експерименту від 28.04.2015 року (а.с.104-109).

Відповідно до протоколів предявлення особи до впізнання від 27.04.2017 року (а.с.95-103), які проводились з участю потерпілої ОСОБА_4 та її неповнолітньої доньки ОСОБА_5, у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, в присутності соціального педагога, з розясненням прав під час впізнання, з дотриманням інших правил, передбачених ст..228 КПК України. Потерпіла та малолітній свідок серед предявлених осіб вказали на обвинуваченого ОСОБА_2, який був розміщений під №2, як на особу, яка вчинила пограбування. Вказали на те, що впізнають його по обличчю та зовнішньому вигляду. Жодних заперечень щодо порушень при проведенні впізнання ніхто із учасників в протоколі не зазначав.

Тому суд критично ставиться до покликань обвинуваченого про те, що потерпіла його не впізнала, зробила це з підказкою слідчого. Крім цього, як сам пояснив, міг вибрати собі будь-який номер, ставши за його порядком.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 28.04.2015 року та долученої до нього фототаблиці (а.с.104-109), потерпіла вказала місце і спосіб скоєння злочину.

Оцінюючи пояснення потерпілої, суд вважає такі послідовними, такими, що не протирічать та відповідають зібраним по справі доказам.

Оцінюючи пояснення обвинуваченого про начеб-то його алібі, суд вважає такі спрямованими на уникненні від відповідальності, оскільки ні під час досудового та судового слідства про таке суду не заявляв, не просив допитати свідків або перевірити чи долучити до матеріалів справи інші докази.

Тому вважає, що покликання обвинуваченого на його невинуватість через непричетність до скоєння даного злочину є голослівним і вважає повністю доведеною його вину у скоєнні відкритого викрадення чужого майна, зібраними по справі належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Суд вважає правильним кваліфікувати дії обвинуваченого за ч.2 ст.186 КК України.

Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного.

Враховується, що вчинений злочин згідно закону відноситься до тяжкого.

Обтяжуючих відповідальність обставин по справі для обвинуваченого не встановлено.

Пом'якшуючими суд визнає ті обставини, що обвинувачений є особою молодого віку.

З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що обвинувачений на шлях виправлення не став, під час іспитового строку вчинив тяжкий новий злочин, має невідбуте покарання у вигляді позбавлення волі за попереднім вироком, а тому вважає за необхідне обрати обвинуваченому покарання в межах санкції ч.2 ст.186 КК України з частковим приєднанням невідбутого покарання за попереднім вироком.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України,-

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

ОСОБА_2 призначити покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до призначеного судом ОСОБА_2 покарання приєднати частково невідбуте покарання за вироком Личаківського районного суду м.Львова від 31.01.2014 року у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі 1 (один) місяць позбавлення волі, остаточно визначивши до відбуття 4 (чотири) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.

За правилами ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_2 у строк відбуття покарання строк попереднього увязнення 1 рік 4 місяці 15 днів з 27.04.2015 року по 09.09.2016 року з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі у вигляді 2-х років 8 місяців 30днів.

ОСОБА_2 взяти під варту із зали суду з поміщенням в ізолятор тимчасового тримання та подальшим переведенням в СІЗО № 19 УДД УВП у Львівській області.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з часу взяття під варту з 12:00 год. 27 жовтня 2017 року.

Речовий доказ у справі згідно постанови про визнання предмету речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження від 29.04.2015 року DVD диск Verbatim зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції

Суддя: Шеремета Г. І.