Постановление суда № 69838956, 25.10.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер321/1428/16-ц Головуючий у 1 інстанції:Олійник М.Ю.

Номер провадження 22-ц/778/2345/17 Суддя-доповідач ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2016 року у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2016 року представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 26 січня 2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 укладений кредитний договір № б/н., згідно якого ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Станом на 30 вересня 2016 року у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 37022,24 грн., яка складається з наступного: 2899,86 грн. – заборгованості за кредитом; 28284,57 грн. – заборгованості по процентам за користування кредитом; 3598,66 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – фіксована частина штрафу; 1739,15 грн. - процентна частина штрафу.

Заочним рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2016 року позов задоволено.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В силу ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом встановлено, що 26 січня 2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 укладений кредитний договір № б/н., згідно якого ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Станом на 30 вересня 2016 року у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 37022,24 грн., яка складається з наступного: 2899,86 грн. – заборгованості за кредитом; 28284,57 грн. – заборгованості по процентам за користування кредитом; 3598,66 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – фіксована частина штрафу; 1739,15 грн. - процентна частина штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Визначаючи розмір заборгованості відповідача перед банком, суд попередньої інстанції не врахував, що цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків, як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно з пунктом 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів (500 грн. + 5% від суми заборгованості) як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань передбачених договором більш ніж на 30 днів (а.с. 27).

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Тому в частині вимог банку про стягнення штрафів необхідно відмовити з зазначених підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

В іншій частині висновки суду є вірними.

Таким чином, заочне рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2016 року у цій справі необхідно скасувати в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 500 грн. як фіксована частина штрафу; 1739,15 грн. як процентна частина штрафу постановивши в цій частині нове рішення про відмову в позові щодо стягнення штрафів. В зв’язку з чим рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2016 року у цій справі необхідно змінити зменшивши загальну суму заборгованості з 37022,24 грн. до вірної – 34783,09 грн.

Доводи апеляційної скарги в тому числі щодо невірного визначення розміру пені, спростовуються умовами договору в тому числі і довідкою про умови кредитування (а.с. 6) де пеня визначена як сума двох видів пені.

Посилання у апеляційній скарзі на необхідність відмови в позові з підстав пропуску позивачем строку позовної давності, є безпідставним.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

До ухвалення рішення відповідач не подав до суду заяву про застосування строку позовної давності, а тому відсутні підстави для застосування позовної давності.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Заочне рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2016 року у цій справі скасувати в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 500 грн. як фіксована частина штрафу; 1739,15 грн. як процентна частина штрафу постановивши в цій частині нове рішення про відмову в позові щодо стягнення штрафів. В зв’язку з чим рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2016 року у цій справі змінити зменшивши загальну суму заборгованості з 37022,24 грн. до вірної – 34783,09 грн.

Решту рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: