Постановление суда № 69835500, 27.10.2017, Семенівський районний суд Чернігівської області

27.10.2017

Справа № 739/1441/17

Провадження № 2-а/744/49/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про задоволення заяви про самовідвід

27 жовтня 2017 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Гнипа О. І.,

при секретарі Бородіній В.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачем, ОСОБА_1, поданий до суду адміністративний позов до відповідача, Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України, в якому позивач просить:

1)визнати протиправними дії Новгород-Сіверського обєднаного Управління Пенсійного фонду України щодо: призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 80% заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 80% на 88% заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з виплатою різниці між належною до сплати сумою довічного грошового утримання судді у відставці та фактично виплаченою, з часу призначення ОСОБА_1 суми довічного грошового утримання судді у відставці;

2)зобов'язати Новгород-Сіверське обєднане Управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 88 % заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням даних довідки від 30 травня 2017 року № 03-36/829/17-вих Територіального управління державної судової адміністрації України в Чернігівській області про суддівську винагороду ОСОБА_1, яка враховується для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

3)зобов'язати Новгород-Сіверське обєднане Управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплатити з часу призначення ОСОБА_1 різниці між належною до сплати сумою довічного грошового утримання судді у відставці та фактично виплаченою сумою довічного грошового утримання судді у відставці;

4)стягнути з Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок, на відшкодування сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору.

27 жовтня 2017 року у адміністративній справі за вказаним адміністративним позовом судом на обговорення осіб, які беруть участь у справі, винесена заява судді Гнипа Олександра Івановича про самовідвід, яка аргументована такими даними.

З матеріалів адміністративної справи убачається, що предмет доказування (згідно ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі) у контексті вимог за адміністративним позовом ОСОБА_1 зводиться до встановлення стажу роботи позивача суддею.

Разом з тим, позивач у адміністративному позові чітко зазначає, що спочатку він згідно Указу Президента України від 28 грудня 1999 року № 1624/99 був призначений суддею Семенівського районного суду Чернігівської області.

Втім, з якого саме часу ОСОБА_1 приступив до роботи в цьому суді суддею згідно внутрішніх документів Семенівського районного суду Чернігівської області аніякі належні відомості (дані про видання на підставі акта про призначення судді на посаду головою суду відповідного наказу тощо) адміністративна справа не містить, тобто такі відомості мають бути встановлені при розгляді справи шляхом витребування відповідних доказів (довідок) з Семенівського районного суду Чернігівської області.

Однак, суддя Гнип О. І., поряд з тим, що є суддею Семенівського районного суду Чернігівської області, в силу приписів ч. 3 ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виконує обовязки голови цього суду.

Тобто, за приведених вище обставин, за підписом ОСОБА_2 у справі мають бути створені докази щодо певного періоду роботи позивача суддею, які входять до предмету доказування, а потім суддею Гнипом О. І. же оцінені при прийнятті постанови по суті спору.

З огляду на викладене, суддею Гнипом О. І. підсумовано, що суд не має права спочатку сам створювати докази, а потім інтерпретувати їх дані у кінцевому судовому рішенні в адміністративній справі, адже це викликає очевидний сумнів у неупередженості такого суду й, зокрема, головуючого судді.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, подавав раніше суду письмові відомості про необхідність розгляду справи за його відсутності, але із приводу самовідводу судді електронною поштою надіслав правові позиції, де у кінцевому підсумку зауважив, що самовідвід судді Гнипа О. І. необхідно задовольнити (а.с. 45).

Представник відповідача, начальник Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України ОСОБА_3, також у судове засідання не зявилася, раніше теж подавала у справі письмові відомості про необхідність розгляду адміністративного позову за її відсутності. Щодо самовідводу судді Гнипа О. І. надіслала до суду факсимільним звязком заяву, де зазначила, що самовідвід судді вона вважає вмотивованим (а.с. 47).

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, вважає за необхідне заяву судді Гнипа Олександра Івановича про самовідвід задовольнити з наступних підстав.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 30 Кодексу адміністративного судочинства України суддя зобовязаний заявити самовідвід у разі наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Приведені вище аргументи, викладені у заві судді Гнипа О. І., дають достатнє підґрунтя для висновку про можливу упередженість цього судді, адже ситуація, що склалася довкола адміністративного позову ОСОБА_1 певною мірою не дозволяє судді Гнипу О. І. ухвалити бездоганно законне кінцеве судове рішення у адміністративні справі.

Більш того, як видно з приведених вище правових позицій обох сторін спору, вони вважають, що самовідвід судді Гнипа О. І. має бути задоволений.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 27, ст. ст. 30, 31 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

Заяву судді Гнипа Олександра Івановича про самовідвід задовольнити.

Відвести суддю Семенівського районного суду Чернігівської області Гнипа О. І. від розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії.

Адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії передати працівникам апарату Семенівського районного суду Чернігівської області для визначення іншого у справі судді в порядку, встановленому ч. 3 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення й окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: О. І. Гнип