Постановление суда № 69725312, 23.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 жовтня 2017 року Справа № 914/3994/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б., перевіривши касаційну скаргу ТОВ "ПВК-Будінвест" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 3 липня 2017 року у справі Господарського суду Львівської області за позовом ТОВ "ПВК-Будінвест" до Дочірнього підприємства "Інтергал-Буд" ТОВ "Фірма "Інтергал" про стягнення боргу,

УСТАНОВИВ:

Подана 20 липня 2017 року касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

До касаційної скарги додано поштовий чек від 20 липня 2017 року на ім'я ДП ІНТЕГРАЛ-БУД, з якого не вбачається, що примірник касаційної скарги направлено відповідачу у справі - Дочірньому підприємству "Інтергал-Буд" ТОВ "Фірма "Інтергал".

Відповідно до п. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно із пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у редакції, що діяла на час звернення з позовом, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, розмір яких встановлений Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

За положенням ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" у 2013 році установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147 гривень.

Відповідно до пп. 5) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою, ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно доданої до касаційної скарги ТОВ "ПВК-Будінвест" квитанції № 0.0.811225294.1 від 20 липня 2017 року судовий збір сплачено заявником у сумі 23400 гривень 00 коп., тобто, у меншому розмірі ніж встановлено законом.

За таких обставин подана квитанція не може вважатись належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 4 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно положень ч. 2 ст. 111-5 та ч. ч. 1, 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Вимоги вказаних норм не враховані заявником.

Подана касаційна скарга ТОВ "ПВК-Будінвест" не містить суті порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а її зміст фактично зводиться до необхідності переоцінки доказів у справі, їх додаткової перевірки, що не може бути здійснено судом касаційної інстанції з огляду на визначені вказаними нормами межі повноважень суду.

Відповідно до п. 6 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. 86, п. п. 3, 4, 6 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ТОВ "ПВК-Будінвест" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 3 липня 2017 року повернути заявнику, а справу - Господарському суду Львівської області.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

Л. Іванова