Постановление суда № 69717658, 17.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 жовтня 2017 року Справа № 904/9809/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Малетича М.М., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на рішенняГосподарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2016та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2017у справі№904/9809/16 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомОСОБА_4до1. Публічного акціонерного товариства "Будівельні матеріали та будівництво", 2. Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 1Товариства з обмеженою відповідальністю "РК "Придніпров'є"прозміну прізвища акціонера ПАТ "Будівельні матеріали та будівництво" та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХII-1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надсилання касаційної скарги сторонам.

Виходячи зі змісту наведеної норми, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів (абзац 3 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України").

Пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) зазначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Проте скаржником до касаційної скарги додано ксерокопії фіскальних чеків №№9562, 9564, 9563, та описів вкладення в цінний лист від 25.07.2017, які не можуть вважатись належними доказами надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам судового процесу, в розумінні ч. 2 ст. 36 ГПК України.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу. У зв'язку з наведеним, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається на підставі п. 3 ст.1113 ГПК України.

Оскільки касаційну скаргу ОСОБА_4 подано 27.07.2017 (згідно з відбитком календарного штемпеля суду), тобто з пропуском встановленого для її подання строку, скаржником одночасно подано клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження, яке підлягає розгляду за умови подання належно оформленої касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2017 у справі №904/9809/16 із доданими матеріалами повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді М.Малетич

О.Попікова