Постановление суда № 69710559, 25.03.2016, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/4465/16-ц

Провадження №2/200/2398/16

У Х В А Л А

про забезпечення позову

«25» березня 2016 року м. Дніпропетровськ

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

15 березня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ТОВ «Кей - Колект» про визнання неправомірними дій щодо реєстрації права власності, скасування рішення про державну реєстрацію та визнання права власності на квартиру.

22 березня 2016 р. представником позивача через канцелярію суду подано позовну заяву в новій редакції.

25 березня 2016 року ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська відкрито провадження по справі та призначено до розгляду по суті.

Разом із позовною заявою представник позивача надав заяву забезпечення позову, у якій просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони відповідачу ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» та його представникам: - виселяти та знімати з реєстрації мешканців квартири № 73, яка розташована в будинку № 93-д по вулиці Артема у місті Дніпропетровськ; - вселяти інших осіб до вказаної квартири; - проникати та входити до вищевказаної квартири; - іншим чином користуватися, володіти і розпоряджатися вищевказаною квартирою, в тому числі укладати договори оренди, купівлі-продажу, міни, дарування, тощо вищевказаної квартири, яка є предметом спору з третіми особами.

В обґрунтування заяви зазначає, що на час розгляду справи в суді необхідно вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру та заборони відповідачу вчиняти дії, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про визнання права власності на квартиру, оскільки є велика ймовірність відчуження цього майна на користь третіх осіб, а дії відповідача свідчать про реальну мету в цих намірах. Крім того, необхідність забезпечення позову обумовлюється тим, що в разі відчуження відповідачем квартири на користь третіх осіб при подальшому задоволенні судом позовних вимог відновлення порушених прав позивачки буде унеможливлене або потребуватиме значних зусиль, часу та витрат.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Пленумом Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4, зазначено що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, повязаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально - правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження та реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору.

З урахуванням вищевикладеного та аналізуючи зміст заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що є підстави припускати, що невжиття забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому вважає за необхідне частково задовольнити заяву представника позивача, наклавши арешт на квартиру № 73 (сімдесят три) в будинку № 90-д (девяносто «д») по вулиці Артему у місті Дніпропетровськ та заборонити відповідачу ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» вселяти інших осіб до вказаної квартири, виселяти та знімати з реєстрації мешканців квартири № 73, яка розташована в будинку № 93-д по вулиці Артема у місті Дніпропетровськ.

Щодо забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу та його представникам проникати та входити до вищевказаної квартири, іншим чином користуватися, володіти і розпоряджатися вищевказаною квартирою, в тому числі укладати договори оренди, купівлі-продажу, міни, дарування, тощо вищевказаної квартири, яка є предметом спору з третіми особами, суд приходить до висновку, що забезпечення позову у вигляді накладення арешту, є достатнім засобом, щоб запобігти відповідачу вчиняти будь - які фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмету спору, а відтак заява в цій час задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру № 73 (сімдесят три) в будинку № 90-д (девяносто «д») по вулиці Артему у місті Дніпропетровськ.

Заборонити відповідачу ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» вселяти інших осіб до вказаної квартири, виселяти та знімати з реєстрації мешканців квартири № 73, яка розташована в будинку № 93-д по вулиці Артема у місті Дніпропетровськ.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали направити до Відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції, Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції, до негайного виконання, сторонам до відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Суддя Е.В. Женеску