Решение № 69647819, 12.10.2017, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Шевченко С. В.

Справа № 644/7422/16-ц

Провадження № 2/644/385/17

12.10.2017

РІШЕННЯ

іменем України

12 жовтня 2017 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Шевченка С.В., за участю секретаря Голєніщевої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Харківська міська рада, КП «Жилкомсервіс», Управління комунального майна та приватизації ХМР, про визнання недійсною приватизацію, визнання недійсним розпорядження про передачу у власність нерухомого майна, визнання недійсним свідоцтва про право власності, виключення інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, зняття з реєстрації і виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус ХМНО Скорбач Я.С., про захист права власності та визнання добросовісним набувачем

в с т а н о в и в:

Позивачі подали в суд позов, в якому, відповідно до останньої його редакції, просили визнати приватизацію квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3 недійсною, визнати недійсним розпорядження відділу приватизації житлового фонду про передачу квартири у власність ОСОБА_3, визнати недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_3 на дану квартиру, виключити з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно інформацію про реєстрацію права власності на спірне майно, визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 19.11.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_4 зняти з реєстрації та виселити з спірної квартири.

В обґрунтування вимог позивачі посилались на те, що з 13.02.2001 року вони були зареєстровані і проживали в квартирі АДРЕСА_1 однією сім'єю з ОСОБА_3. На підставі заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27.05.2016 року їх було визнано такими, що втратили право користування даним житлом і знято з реєстрації за вказаною адресою. Після чого, ОСОБА_3 одноособово приватизував квартиру і 19.11.2016 року продав її ОСОБА_4 15.03.2017 року заочне рішення Орджонікідзевського районного суду від 27.05.2016 року було скасоване і ОСОБА_3 було відмовлено у визнанні їх такими, що втратили право спірною квартирою. Таким чином, приватизація квартири без їх згоди та участі у її продажу порушує їх права.

В судовому засіданні позивачі та їх представник позов підтримали в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник проти первісного позову заперечували, посилались на його безпідставність.

ОСОБА_4 подала зустрічний позов, в якому просила визнати її добросовісним набувачем спірної квартири, оскільки придбала її у законного власника за відплатним правочином, посвідченим та зареєстрованим у встановленому законом порядку.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а в зустрічному позові слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_3 та їх син ОСОБА_2 з 13 лютого 2001 року зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду від 27.05.2016 року позивачів за первісним позовом було визнано такими, що втратили право користування спірною квартирою.

ОСОБА_3 одноособово 08.08.2016 року приватизував вказану квартиру та 19.11.2016 року на підставі договору купівлі-продажу відчужив її ОСОБА_4

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 15.03.2017 року вказане вище заочне рішення суду від 27.05.2016 року було скасоване і в позові ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування спірною квартирою було відмовлено.

Відтак, суд приходить до висновку, що приватизація спірної квартири проводилася без згоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які, з урахуванням вказаного вище рішення суду апеляційної інстанції, мали право користування квартирою, тому наявне порушення їх прав на приватизацію житлового приміщення відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Крім того, відчуження ОСОБА_3 спірної квартири на підставі договору купівлі-продажу від 19.11.2016 року без участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 які мали право користування спірним житловим приміщенням і доказів того, що останні позбавлені права приватизації вказаного житлового приміщення матеріали справи не містять, тому такий правочин є недійсним в силу положень п. 1 ст. 203 та ч. 1 і ч. 3 ст. 215 ЦК України, що, у свою чергу, у контексті ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є підставою для скасування державної реєстрації прав на квартиру за ОСОБА_4

Також, у зв'язку з визнанням недійсним правочину, на підставі якого ОСОБА_4 набула право володіння і користування квартирою АДРЕСА_1, остання підлягає виселенню з спірного житла і зняттю з реєстрації.

З підстав викладених вище зустрічний позов задоволенню не підлягає.

В частині вимог позивачів за первісним позовом про визнання недійсним розпорядження відділу приватизації житлового фонду про передачу квартири у власність ОСОБА_3 та про виключення з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно інформацію про реєстрацію права власності на спірне майно за 16773178 від 04.10.2016 року, суд відмовляє, оскільки розпорядження носило разовий характер і було реалізоване при видачі ОСОБА_3 свідоцтва по право власності на приватизовану квартиру, а порядок скасування державної реєстрації речових прав встановлений згаданою вище ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 15, 60, 88, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати приватизацію квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3 недійсною. Скасувати свідоцтво про право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 19.11.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4. ОСОБА_4 зняти з реєстрації та виселити з квартири АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом - відмовити.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус ХМНО Скорбач Я.С., про захист права власності та визнання добросовісним набувачем.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 551 грн. 21 коп. судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя С.В. Шевченко