Постановление суда № 69613882, 18.10.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 18.10.2017

Справа № 320/5115/17

2/320/3084/17

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про відвід судді

18 жовтня 2017 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді: Ковальової Ю.В.,

при секретарі: Левандовській О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_2 про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_1 акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення відсотків, трьох відсотків річних та неустойки (пені) за договорами банківського вкладу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_1 акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення відсотків, трьох відсотків річних та неустойки (пені) за договорами банківського вкладу.

Від представника відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_2В.(далі-ПАТ КБ «Приватбанк», Банк) надійшла заява про відвід судді. Вказує, що позовні вимоги у даній цивільній справі безпосередньо пов’язані та випливають із рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.12.2014 року у справі № 320/9186/14-ц, яким позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_3С, ОСОБА_7 до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів, визнання неправомірною відмову відповідача достроково розірвати договори банківського вкладу, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів, задоволені частково. Вказану справу також було розглянуто суддею Ковальовою Ю.В. Зазначає, що задоволення позовних вимог у попередній справі між тими самими сторонами, з якої виникли нові позовні вимоги, а також розподіл справи на користь саме судді Ковальової Ю.В., викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, а отже є усі підстави для відводу судді Ковальової Ю.В.

Заслухавши думку представника відповідача ОСОБА_2, який наполягав на задоволенні заяви про відвід судді, представника позивачів – ОСОБА_8, який заперечував стосовно задоволення заяви, вказуючи на відсутність підстав, дослідивши доводи заяви, суд робить висновок, що заявлений відвід є не обґрунтованим і не відповідає вимогам ст. 20 ЦПК України.

Підстави для відводу судді визначені ст.ст.20,21,22 ЦПК України.

Так, висновки представника відповідача, зазначені в заяві про відвід та у його поясненні у судовому засіданні, не свідчать про упередженість або зацікавленість судді у розгляді цієї справи, а тому не є підставою для задоволення заяви про відвід. Не погодження представника відповідача з рішенням суду по попередній цивільній справі, яке, крім того, залишено в силі як судом апеляційної, так і касаційної інстанцій, не є підставою для відводу судді, а тому у задоволенні заявленого відводу необхідно відмовити.

Також не можуть вказувати на упередженість судді й обставини, зазначені представником Банку щодо винесення суддею ухвали від 24 лютого 2016 року про повернення ПАТ КБ «Приватбанк» апеляційної скарги на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 лютого 2016 року про відмову у розстрочці виконання вищевказаного рішення суду. Дана ухвала від 24 лютого 2016 року в подальшому була скасована апеляційним судом Запорізької області .

Однак, не погодження з процесуальними діями та рішеннями головуючого не є підставою для її відводу та сам по собі факт скасування апеляційним судом ухвали головуючого у справі не свідчить про упереджене ставлення судді до розгляду даної справи або зацікавленість у її розгляді.

До вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини. Так, зокрема в рішенні ЄСПЛ у справі "Хаусшильд проти Данії" ЄСПЛ зазначив, що будь-який суддя, щодо безсторонності якого є підстави для побоювань, повинен дати відвід. У рішенні в справі "Фельдман проти України" ЄСПЛ визнав порушенням статті 6 Конвенції незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь – якого розумного сумніву з приводу його безсторонності.

Оскільки представником Банку не надано доказів або слушних побоювань чи розумних сумнівів щодо безсторонності головуючого судді Ковальової Ю.В., заява про відвід задоволенню не підлягає.

Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, представником Банку не заявлено і судом не встановлено.

Таким чином, доводи, вказані позивачем, ніяким чином не можуть вплинути на об’єктивність розгляду справи, а тому відвід головуючого судді Ковальової Ю.В. не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 20-25 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_2 про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_1 акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення відсотків, трьох відсотків річних та неустойки (пені) за договорами банківського вкладу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: Ю.В.Ковальова