Постановление суда № 69591208, 10.10.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9059/17

Провадження № 2-п/161/174/17

У Х В А Л А

10 жовтня 2017 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

при секретарі Царюк Н.М.,

з участю заявника ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду,

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 липня 2017 року, ухваленим у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, позовні вимоги задоволено повністю.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення. В обґрунтування заяви посилається на те, що він з’явився в судове засідання із запізненням – о 15.31 годин 13 липня 2017 року, в той час як справа була призначена до розгляду на 15.30 годин 13 липня 2017 року, у зв’язку з чим суд розглянув справу у його відсутності. Він має намір бути присутнім при розгляді даної справи, оскільки факти, зазначені в позовній заяві принижують його честь та гідність та суперечать реальним подіям. Просить суд переглянути заочне рішення з підстав, викладених в заяві.

Заявник в судовому засіданні підтримав заяву з підстав у ній викладених, просив заяву задовольнити.

Позивач в судовому засіданні заперечила проти задоволеня заяви про перегляд заочного рішення. Просила відмовити в задоволенні заяви.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом при розгляді заяви встановлено, що справу було призначено до судового розгляду на 15.30 годин 13 липня 2017 року (а.с. 8). На адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено повідомлення про дату, час і місце судового розгляду справи (а.с. 9). 06 липня відповідачу ОСОБА_1 було вручено копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 11).

13 липня 2017 року відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки до суду не повідомляв, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи без його участі.

З метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод щодо права на справедливий судовий розгляд, вимог ЦПК України щодо строків розгляду цивільних справ, суд зі згоди представника позивача суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом при розгляді заяви встановлено, і цього не заперечувалось заявником, що в судове засідання, призначене на 15.30 годин 13 липня 2017 року, ОСОБА_1 з’явився з запізненням.

Також судом встановлено, що від ОСОБА_1 взагалі не надходило повідомлень про причини неявки в судове засідання. А тому безпідставним є посилання заявника на п. 2 ч. 1 ст. 169 ЦПК України. Оскільки такі повідомлення мають бути подані до суду до початку розгляду справи, а не після.

Як вбачається із змісту заяви про перегляд заочного рішення та доданих до неї письмових матеріалів, що ОСОБА_1 не надав жодних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що заявник, якому було достовірно відомо про перебування в провадженні суду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, та якому було відомо про дату, час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з’явився. Заявник не був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права та взяти участь у справі, оскільки йому було достовірно відомо про розгляд вказаної справи в суді. Однак небажання надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, давало суду право при ухваленні рішення при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України. Крім того, заявник до заяви про перегляд заочного рішення суду взагалі не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без задоволення.

Керуючись ст. ст. 60, 61, 231, 232 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 липня 2017 року ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу – залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.

Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Ковтуненко

Ухвала в повному об’ємі складена

17 жовтня 2017 року.