№ 69585739, 18.10.2017, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/1818/17

Провадження № 2-а/576/91/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.17 м. Глухів

Суддя Глухівського міськрайонного суду Сумської областіКолодяжний А.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської областіпро зобовязати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 22.08.2017 року звернувся до ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської областіз заявою про припинення виплат раніше призначеної пенсії. Однак, 12.09.2017 року відповідач листом відмовив у задоволенні заявлених вимог. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки законом не передбачено обов'язок особи отримувати пенсію, а також не встановлена заборона її не отримувати. Відповідно до п.7-2Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»відсоток, на який було зменшено розмір пенсії, також може бути переглянуто з урахуванням відповідної кількості повних місяців страхового стажу, якщо особа після досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, продовжує працювати і відмовилася від отримання пенсії. Пунктом «д» ст. 21 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» пенсіонерам, крім осіб, зазначених в пункті «в» цієї статті, які мають стаж роботи, передбачений статтею 12 цього Закону, і в період роботи відмовились одержувати пенсію, - у розмірі 10 відсотків основного розміру пенсії без урахування надбавок, підвищень, додаткової пенсії за кожний повний рік роботи після відмови від одержання пенсії, але не більш як 40 відсотків. Вказані вище норми вказують на право особи відмовитись від отримання пенсії. При цьому жодним нормативно-правовим актом не визначається ні форма заяви, ні підстави відмовитись від отримання пенсії. Фактично при подачі заяви про припинення виплати пенсії в зв'язку з відмовою від пенсії позивач фактично намагався реалізувати своє незаборонене і навпаки передбачене законодавством право на відмову від пенсії. Позиція відповідача, щост. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не передбачає підстав для припинення пенсії така як відмова від неї не може заслуговувати на увагу, оскільки перелік зазначеної статті не є вичерпним. Оскільки суб'єкт владних повноважень зобов'язаний виконувати нормативно-правові акти і не може вийти за рамки, відповідно дост. 3 Конституції Українидержава відповідає перед людиною за свою діяльність, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, то відповідач не мав жодного права відмовляти в забезпеченні законного права позивача. У зв'язку з вищевикладеним позивач просить зобов'язати відповідача припинити виплату йому пенсії у зв'язку з відмовою від неї з моменту звернення, а саме з 22.08.2017 року.

Ухвалою судді Глухівського міськрайолнного суду Сумської області від 02.10.2017 року відкрито скорочене провадження у справі.

Справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

17.10.2017 року представник відповідача ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської областінадав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що позивач з 10.04.2017 року перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком відповідно доЗакону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058). Пенсію ОСОБА_1 призначено на підставі особисто поданої заяви про призначення пенсії встановленого зразка. 22.08.2017 року позивач звернувся до Управління із заявою припинити виплату пенсії. Своїм листом від 12.09.2017 року Управління відмовило припинити виплату пенсії із вказівкою про особисту явку до Управління. Аналіз чинного пенсійного законодавства дає підстави зробити висновок про те, що діючими нормами матеріального права не передбачено відмови від виплати пенсії за заявою пенсіонера, передбачено лише випадки для її припинення.

Частина 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачає підстави для припинення виплати пенсії:

1)якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2)на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3)у разі смерті пенсіонера;

4)у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5)в інших випадках, передбачених законом.

Відмова від пенсії і припинення несуть різні правові наслідки в подальшому. Зокрема, припинення виплати пенсії - це переривання процесу виплати пенсійного забезпечення, яке пов'язане з появою обставин, при яких особа втрачає право на отримання коштів. У випадку появи обставин, які дають право на отримання пенсії і за заявою особи, пенсія поновлюється. Тобто, вже нарахована і призначена пенсія знову виплачується пенсіонеру. Відмова ж від отримання пенсії передбачає, що особа не скористалась своїм правом на її призначення і не отримує пенсію взагалі, а отже буде мати право на первинне призначення пенсії.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058 пенсійні виплати це грошові виплати в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати. Тобто виплата пенсії за віком, яку отримує позивач, передбачає не виплату на певний проміжок часу, а саме довічно, і Управління не має правових підстав для припинення виплати пенсії. Статтею 46 КонституціїУкраїни гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, а також у старості та інших випадках, передбачених законом. А відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищезазначене, Управління вважає, що правомірно відмовило позивачу у припиненні виплати у зв'язку з відмовою від пенсії. Та на підставі вищевикладеного просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1М перебуває на обліку в ОСОБА_2 обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

22.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської областіз заявою, в якій просив припинити виплату йому пенсії з 22.08.2017 року.

Листом від 12.09.2017 року за № 2494/03-31 Управління відмовило позивачу у припиненні виплати пенсії, посилаючись наст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою визначені підстави для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду.

Статтею 19 Конституції Українивизначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 46 Конституції Українипередбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Зазначені норми вказують на право особи на отримання пенсії і не передбачають такого обов'язку.

Статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смертіпенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті35та статтею46цьогоЗакону.

Оскільки отримання пенсії є правом а не обов'язком особи, вона має право відмовитись від отримання пенсії. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 подав заяву про припинення йому виплати пенсії за віком, яка була йому призначена на підставіЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 обєднане управління Пенсійного фонду України Сумської області неправомірно відмовило у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 22.08.2017 року про припинення виплати йому пенсії.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі,або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позивач не є суб'єктом владних повноважень та судове рішення ухвалене на його користь, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за подачу адміністративного позову у розмірі 640 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумської області.

На підставі наведеного, ст.ст.19,46 Конституції України, ст.ст.26,49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст.2,3,11,17,94, 99,160,161,162,163,186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської областіпро зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_3 обєднане управління Пенсійного фонду України Сумської області припинити ОСОБА_1 виплату пенсії у зв'язку з відмовою від неї з моменту звернення, а саме з 22.08.2017 року.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання постановою законної сили за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Глухівський міськрайонний суд Сумської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.О.Колодяжний