Постановление суда № 69545301, 11.10.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"11" жовтня 2017 р. Справа № 922/1110/15

вх. № 9

Суддя господарського суду: Мамалуй О.О.

при секретарі судового засідання: Пустовалова І.С.

за участю:

позивача (стягувача) - не з"явився;

відповідача (скаржника) - ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 22.06.2017 р.;

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області - ОСОБА_2 - представника за довіреністю № 18-02/ДВ-2 від 11.07.2016 р.

розглянувши скаргу ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" №9 від 17.01.2017 р. на дії державної виконавчої служби по справі за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України", м. Київ

до ПАТ "Харківська ТЕЦ-5", с. Подвірки

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.03.2015 р. по справі № 922/1110/15 за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" позовні вимоги були задоволені частково. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 р. рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2015 р. залишено без змін. 21.05.2015 р. був виданий відповідний наказ. Постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2015 р. рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2015 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 р. залишено в частині відмови в стягненні 86089,57 грн. пені без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.03.2016 р. було розстрочено виконання рішення суду.

17.01.2017 р. ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність органу Державної виконавчої служби. В скарзі просить суд визнати незаконною бездіяльність органу ДВС та зобов"язати закінчити виконавче провадження № 48659202 з виконання наказу господарського суду Харківської області від 21.05.2015 р. у справі № 922/1110/15 на підставі п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.02.2017 р. скаргу ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" на бездіяльність органу Державної виконавчої служби за вх. № 9 від 17.01.2017 р. задоволено. Визнано незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Зобов"язано Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області закінчити виконавче провадження № 48659202 з виконання наказу господарського суду харківської області від 21.05.2015 р. у справі № 922/1110/15 на підставі п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 р. апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 23.02.2017 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2017 р. касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково. Ухвалу господарського суду Харківської області від 23.02.2017 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 р. скасовано, а справу передано на новий розгляду до господарського суду Харківської області.

Ухвалою суду від 17.08.2017 р. суд призначив скаргу ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" на бездіяльність органу виконавчої служби за вх. № 9 від 17.01.2017 р. до розгляду на 04.09.2017 р. о 11-30 год. Ухвалою суду від 04.09.2017 р. розгляд скарги було відкладено на 27.09.2017 р. о 12-45 год. Ухвалою суду від 04.09.2017 р. розгляд скарги було відкладено на 11.10.2017 р. о 09-15 год.

Представник скаржника (відповідача) в судове засідання з"явився, підтримує свою скаргу.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, ніяких документів не надав. Причини неявки суду не відомі, про місце та час розгляду скарги був повідомлений належним чином.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області в судове засідання з"явився, проти скарги заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника та державної виконавчої служби,суд встановив наступне.

09.09.2015 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 48659202 з примусового виконання наказу. 05.01.2017 р. органу ДВС вручено заяву ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" № 01-14/2504 від 29.12.2016 р. про закінчення виконавчого провадження. До заяви ПАТ Харківська ТЕЦ-5 №01-14/2503 від 29.12.2016 року було додано копію платіжного доручення №426 від 31.03.2016 року згідно якого було сплачено 30801,94 грн. судових витрат.

Законом України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії від 03.11.2016 р. №1730-VII було визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, зокрема врегулювання їх заборгованості за спожиті енергоносії. ОСОБА_4 набрав чинності 30.11.2016 року після опублікування в Газеті Голос України №227 від 29.11.2016 року.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону від 03.11.2016 р. №1730-VII врегулюванню підлягає зокрема кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії.

Поряд із визначенням ст. 5 цього Закону спеціальної процедури реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 01.07.2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, не погашеної станом на 31.12.2016 року, ч. 3 ст. 7 Закону встановлено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, погашену до набрання ним чинності, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річні не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Скаржник вважає, що запровадження в дію ч. 3 ст. 7 Закону від 03.11.2016 р. №1730-VII по суті скасовує ознаки протиправності в діях відповідача в частині прострочення оплати поставленого газу, скасовує дію підстав для проведення відповідних нарахувань та встановлює імперативний припис про списання вже нарахованих санкцій.

Скаржник наполягає на тому, що списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на вже погашену заборгованість в силу прямого припису ч. 3 ст. 7 Закону від 03.11.2016 р. №1730-VII не обумовлено жодною іншою обставиною, крім набрання ним чинності та, зокрема не вимагає узгодження з постачальником природного газу чи підтвердження останнім.

Списання в порядку ч. 3 ст. 7 Закону від 03.11.2016 р. №1730-VII, на думку скаржника, не вимагає реалізації процедури взаєморозрахунків або реструктуризації, передбачених ст. 4, ст. 5 цього Закону, а отже по суті є окремим економічним заходом, спрямованим на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожиті енергоносії.

Скаржник вважає, що включення підприємства та відомостей про заборгованість до Реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, та виключення з нього за змістом ч. 2, ч. 3 ст. 3 Закону від 03.11.2016 р. №1730-VII обумовлено виключно необхідністю виконання процедури взаєморозрахунків або договорів про реструктуризацію заборгованості, а отже, на думку скаржника, на випадки списання нарахувань на заборгованість, погашену до набрання чинності Закону від 03.11.2016 р. №1730-VII, вказані вимоги не поширюються.

Суд констатує, що відповідно до ст.1 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії від 03.11.2016 р. №1730-VII (далі ОСОБА_4 №1730-VII), процедура врегулювання заборгованості це заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

Отже списання заборгованості скаржника за вищевказаним Законом є процедурою врегулювання заборгованості.

Відповідно до ст.3 Закону №1730-VII, для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до ст.1 Закону №1730-VII, учасниками процедури врегулювання заборгованості є підприємства та організації, включені до реєстру.

Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", підставою для закінчення виконавчого провадження є погашення, списання заборгованості згідно із Законом №1730-VII. Між тим, відповідно до п. 10 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", факт включення підприємства-боржника до реєстру є лише підставою для зупинення виконавчого провадження.

Отже, аналіз вищенаведених законодавчих положень в їх сукупності та взаємозвязку дозволяє зробити висновок, що списання заборгованості (як захід, що входить до спеціальної процедури врегулювання заборгованості) на підставі положень Закону №1730-VII можливо лише для підприємств, включених до реєстру. При цьому включення до реєстру передує та є необхідною умовою для списання заборгованості.

Суд констатує, що скаржника було внесено до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії суб"єктів господарювання лише 24.05.2017р. Про це свідчить копія наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.05.2017 р. за № 127, яка міститься в матеріалах справи. Між тим, зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби, скаржник звернувся 17.01.2017р.

Суд вважає необхідним також зауважити, що 23.03.2017 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області ОСОБА_2 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 48659202 відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" та до матеріалів справи надано копію постанови про закінчення виконавчого провадження.

За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволення скарги ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" на дії державної виконавчої служби.

Керуючись ст.86, 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на бездіяльність органу державної виконавчої служби - відмовити.

Суддя Мамалуй О.О.