№ 69538821, 17.10.2017, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа №468/1322/17-п

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2017 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Муругов В.В., розглянувши справу відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), зареєстрованої та проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, головного бухгалтера ТДВ Баштанський сирзавод,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.163-1 ч. 1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується, що нею, як головним бухгалтером ПАТ Баштанський сирзавод, було допущено порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: занижено податок на додану вартість на суму 270244 грн., у тому числі за лютий 2016 року занижено на суму 135122 грн., за квітень 2016 року в сумі 135122 грн.; занижено податок на прибуток на суму 2027 грн., в тому числі за перше півріччя 2016 року за період з 01.02.2016 року по 30.06.2016 року.

ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому порушенні не визнала та пояснила, що підставою складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення став акт перевірки ДФС, в якому зазначено, що ПАТ «Баштанський сирзавод» (правонаступником якого є ТДВ «Баштанський сирзавод») було допущено порушення порядку ведення податкового обліку при укладенні договору купівлі-продажу обладнання (сепаратора молокоочисника) з ТОВ «Агромолпром», оскільки на думку контролюючого органу, вказана угода фактично не мала місце, оскільки вказане обладнання було придбане ТОВ «Агромолпром» у ТОВ «Люкс Консоріс», яке згідно з даними ДФС протягом лютого-червня 2016 року не здійснювало зовнішньоекономічну діяльність та не сплачувало ПДВ. При цьому, ОСОБА_1 підтвердила реальність укладення договору купівлі-продажу обладнання у ТОВ «Агромолпром», що підтверджується фактом встановлення придбаного обладнання на ПАТ «Баштанський сирзавод» та відповідними документами, які підтверджують факт його придбання та транспортування. Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що складене органами ДФС податкове повідомлення-рішення про нарахування за результатами проведеної перевірки грошових зобовязань на даний час оскаржується ТДВ «Баштанський сирзавод» в Миколаївському окружному адміністративному суді. Тому просила справу про адміністративне правопорушення відносно неї закрити.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_2О, який підтвердив факт укладення між ПАТ «Баштанський сирзавод» та ТОВ «Агромолпром» договору купівлі-продажу молокоочисника, який був придбаний в реальності та встановлений на підприємстві, дослідивши матеріали, що знаходяться в справі (протокол про адміністративне правопорушення; копію акту перевірки від 27.06.2017 року №58/28-10-49-06/00446500; заперечення ОСОБА_3, копію податкового повідомлення-рішення від 19.07.2017 року № НОМЕР_2 з додатками; копію ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 31.07.2017 року), суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого порушення, оскільки висновок особи, яка склала протокол, про наявність в діях ОСОБА_1 вказаного правопорушення, базується на припущеннях, не підтверджується сукупністю доказів, а, отже, не відповідає вимозі його достатності, що є підставою для закриття провадження у справі.

З тексту протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що підставою його складення є відповідний акт перевірки від 12.06.2017 року №58/28-10-49-06/00446500. Згідно з даним актом - при проведенні перевірки інспектор ДФС прийшов до висновку, що між ПАТ «Баштанський сирзавод» та ТОВ «Агромолпром» укладено договір купівлі-продажу сепаратору без мети реального настання правових наслідків.

При цьому, зміст протоколу всупереч вимогам ст. 256 КУпАП не містить конкретного викладу обставин, механізму та суті інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, а містить лише узагальнене посилання на заниження податку на додану вартість та податку на прибуток, які по своїй суті є наслідками, які настали під час порушення, на думку посадової особи, яка проводила перевірку, порядку ведення податкового обліку

Комплекс даних обставин суперечить принципу юридичної визначеності та порушує право особи чітко та однозначно знати, в чому вона обвинувачується або яке суспільно-шкідливе діяння їй інкримінується.

Натомість при розгляді справи в суді з пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлено, що ПАТ «Баштанський сирзавод» уклало з ТОВ «Агромолпром» договір про придбання обладнання (сепаратора), за яке була здійснена відповідна оплата згідно з умовами договору та вказане обладнання було перевезене до ПАТ «Баштанський сирзавод», що є підтвердженням того, що укладена між ПАТ «Баштанський сирзавод» та ТОВ «Агромолпром» угода є реальною, спрямованою на настання реальних правових наслідків.

До того ж вказані вище висновки про відсутність мети на настання реальних правових наслідків правочину (а фактично - про вчинення фіктивного правочину) є такими, що виходять за межі компетенції інспектора, який склав протокол про адміністративне правопорушення.

Ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину (яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків).

Відповідно до ч.1-2 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається недійсним судом.

Крім того, відповідно до ст. 207 ГК України недійсність господарського зобовязання також має встановлюватись судом.

Аналіз процитованих вище норм однозначно вказує на наступне якщо наявні обґрунтовані підстави вважати, що укладений між сторонами правочин має ознаки фіктивності (тобто правочин не спрямований на настання реальних правових наслідків), оскільки не має правового спрямування, то такий правочин є дійсним поки судом у встановленому законом порядку не буде встановлено протилежне. При цьому, ГФС не надано жодних судових рішень про визнання укладеного між ПАТ «Баштанський сирзавод» ТОВ «Агромолпром» правочину недійсним через його фіктивність, тому даний правочин жодним чином не може бути доказом вини ОСОБА_1 в порушенні законодавства про податковий облік та не може бути доказом порушення ним положень ст. 163-1 ч.1 КУпАП.

Таким чином, при розгляді справи в суді не встановлено фактичних даних на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч. 1 КУпАП, а висновки особи, що склала протокол про адміністративне правопорушення, ґрунтуються на припущеннях та є субєктивною думкою. Надані на розгляд судді матеріали про адміністративне правопорушення не спростовують встановлених вище судом обставин.

Крім того, відповідно до положень п. 2 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

При цьому протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено з порушенням вимог ст.ст. 256, 268 КУпАП, зокрема протокол складено у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та матеріали справи не містять фактичних даних, підтверджених доказами, щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про необхідність її явки до уповноваженої посадової особи для складення протоколу про адміністративне правопорушення. Неповідомлення особи про час та місце складення протоколу про адміністративне правопорушення позбавило останню скористатися гарантованими ст. 268 КУпАП правами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; користуватися юридичною допомогою адвоката.

Крім того, в протоколі не викладено суть інкримінованого особі порушення - яке діяння було допущене особою, наслідком чого стало заниження податку на додану вартість та податку на прибуток.

За таких обставин, протокол складено з істотними порушеннями процедури, які після його складення та при розгляді справи в суді усунути неможливо.

Вказане свідчить про те, що складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не може бути підставою для притягнення останньої до адміністративної відповідальності за вчинення інкримінованого йому порушення.

Відповідно до конституційного принципу, закріпленого в ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене є підставою для закриття провадження в справі через недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 (порушення процедури складення протоколу та у звязку з недоведеністю належними доказами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог чинного законодавства, його зміст спростовується поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і не дає змоги встановити вину останнього в інкримінованому правопорушенні), у звязку з чим висновок особи, яка склала протокол є необґрунтованим належним чином та суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого, такий висновок носить субєктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності, що є підставою для закриття провадження в справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 252, 280, 283,291,294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 163-1 ч. 1 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити, в звязку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч. 1 КУпАП.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: