№ 69506397, 05.09.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,

за участю представників: позивача - Старика Ю.С., Шкаровського Д.О.,

відповідача - Доброва О.І., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лук Авіа Ойл» (далі - Товариство) до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі - Митниця) про скасування рішення,

встановила:

У вересні 2014 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати рішення Митниці від 25 квітня 2014 року № КТ-100000003-0045-2014 про визначення коду товару та зобов'язати Митницю здійснити митне оформлення товару, вказаного в митній декларації від 11 квітня 2014 року № 100250004/2014/091953, за кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) 2710 19 21 00.

На обґрунтування позовних вимог зазначило, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки дії та рішення відповідача суперечать нормам чинного законодавства.

Суди встановили, що 11 квітня 2014 року Товариство подало до Митниці попередню митну декларацію № 100250004/2014/091953, у якій імпортований товар класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 2710 19 21 00 - «паливо для реактивних двигунів».

Проте, не погодившись із зазначеною класифікацією, контролюючий орган з метою проведення відповідних досліджень відібрав зразки товару.

У результаті здійснення лабораторних досліджень у спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів (далі - СЛПЕД) контролюючий орган класифікував зазначений вище товар за кодом УКТ ЗЕД 2710 12 21 00 - «уайт-спірит» шляхом прийняття рішення про визначення коду товару від 25 квітня 2014 року № КТ-1000000030045-2014.

Не погодившись із зазначеним висновком, позивач звернувся до Митниці із зверненням про проведення повторного дослідження контрольних зразків, які знаходяться у СЛПЕД, у зв'язку з чим 17 червня 2014 року відповідач звернувся до СЛПЕД із повторним запитом на дослідження.

СЛПЕД провела повторне дослідження, за результатами якого складено висновок від 1 липня 2014 року № 142000901-0388, з наявної у матеріалах справи копії якого вбачається, що отримані результати повторних лабораторних досліджень не суперечать висновкам, згідно з якими за УКТ ЗЕД товар за фракційним складом віднесено до легких дистилятів та застосовано до нього термін «уайт-спірит».

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 6 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2015 року, у задоволенні позову відмовив.

Приймаючи таке рішення, касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуване рішення відповідач прийняв на підставі встановлених характеристик товару та відповідно до вимог Основних правил інтерпретації Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України», тому є правомірним і не підлягає скасуванню.

Не погоджуючись із рішенням Вищого адміністративного суду України, Товариство звернулось із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилаючись на неоднакове застосування частин четвертої, п'ятої статті 69 Митного кодексу України (далі - МК), пункту 2 Додаткових приміток до групи 27 Митного тарифу України, просить постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 6 жовтня 2014 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2015 року скасувати і прийняти нове рішення - про задоволення позову.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж норми права позивач надав рішення Вищого адміністративного суду України від 9 грудня 2015 року, 11 травня та 15 червня 2016 року (№№ К/800/51600/15, К/800/4178/16, К/800/45220/15 відповідно).

Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У рішеннях від 9 грудня 2015 року та 15 червня 2016 року касаційний суд, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, виходив із того, що у митній декларації містяться необхідні відомості для правильної класифікації товару, а відповідач (митниця) не довів невідповідність обраного позивачем коду для імпортованої партії палива для реактивних двигунів, у зв'язку з чим відповідач не мав передбаченої частиною четвертою статті 69 МК підстави для самостійної класифікації товару.

У рішенні від 11 травня 2016 року касаційний суд виходив із того, що за наявності доказів правильної класифікації товарів декларантом, які подавалися під час проведення митного оформлення товару, прийняття митницею рішення про класифікацію товарів є безпідставним.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Аналіз рішення, про перегляд якого подано заяву, та рішень, наданих для порівняння, не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

За таких обставин у задоволенні заяви Товариства слід відмовити.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Лук Авіа Ойл» відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.