Постановление суда № 69478583, 03.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 жовтня 2017 року Справа № 910/2863/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г.розглянувши касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у місті Києвіна постанову та рішенняКиївського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 Господарського суду міста Києва від 10.05.2017у справі Господарського суду № 910/2863/17 міста Києваза позовом Державної екологічної інспекції у місті КиєвідоПриватного акціонерного товариства "Фанери та плити"про стягнення 826 214, 46 грн.ВСТАНОВИВ:

подана Державною екологічною інспекцією у місті Києві (далі - скаржником) касаційна скарга за №1712-07/09 від 24.07.2017 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 у справі №910/2863/17 не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 1 та частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити перелік доданих до скарги документів. До скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015, який набрав чинності 01.09.2015, передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції Закону України №484-VIII від 22.05.2015 року зі змінами, внесеними Законом України №1774-VIII від 06.12.2016, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті позивачем за подання у лютому 2017 позову про стягнення з відповідача 826 214, 46 грн. збитків, завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, обчислювалася як 1,5 % від ціни позову та становила 12 393, 22 грн.

Як вбачається із змісту резолютивної частини касаційної скарги за №1712-07/09 від 24.07.2017, позивач просить суд касаційної інстанції скасувати постанову апеляційного суду від 21.06.2017 та рішення суду першої інстанції від 10.05.2017 про відмову в позові, а справу направити на новий розгляд. Відтак, звертаючись до Вищого господарського суду України із зазначеною касаційною скаргою, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 14 871, 86 грн. (12 393, 22 грн. * 120%).

Згідно з Листом Головного управління Державного казначейства України у місті Києві №06-08/512-1512 від 07.02.2012, судовий збір за подання до Вищого господарського суду України касаційних скарг повинен бути перерахований за такими реквізитами рахунка, відкритого з обліку надходжень до спеціального фонду державного бюджету судового збору за кодом класифікації доходів бюджету 22030004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)", символом звітності 254: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; рахунок отримувача - 31211254700007; банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві; код банку отримувача - 820019.

Пунктами 2.20. - 2.22. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 роз'яснено про те, що чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав, передбачених ГПК України, зокрема, Вищим господарським судом України на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 ГПК України. За відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) так само повертається господарським судом без розгляду.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником додано платіжне доручення №114 від 18.07.2017 про сплату судового збору в розмірі 14 871, 86 грн.

Зазначена сума судового збору була перерахована банком платника - Державною казначейською службою України на рахунок отримувача - Державної екологічної інспекції у місті Києві; банк отримувача - Державна казначейська служба України; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975277; рахунок отримувача - 35212099081138; МФО отримувача - 820172, що не відповідає реквізитам для сплати судового збору за подання касаційних скарг у справах, які розглядаються Вищим господарським судом України.

Відтак, платіжне доручення №114 від 18.07.2017 не може вважатися належним доказом сплати позивачем судового збору у встановленому законом порядку і розмірі за подання касаційної скарги на постанову апеляційного суду від 21.06.2017 та рішення суду першої інстанції від 10.05.2017 у справі №910/2863/17.

З огляду на таке, касаційна скарга позивача за №1712-07/09 від 24.07.2017 не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 ГПК України. При цьому, виходячи з положень частини 3 статті 1113 ГПК України, скаржник вправі повторно звернутися до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у місті Києві за №1712-07/09 від 24.07.2017 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 у справі №910/2863/17 повернути скаржнику.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Куровський

Н.Г. Ткаченко