№ 6944821, 02.12.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2009                                                                                           № 13/164

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Смірнової Л.Г.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Булат Є.М. (довіреність № 06-22/222 від 01.12.2009 р.)

від відповідача – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.10.2009

у справі № 13/164 (суддя

за позовом                               Чернігівської обласної спілки споживчих товариств

до                                                   Закритого акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема"

про                                                   стягнення 10415,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Чернігівська обласна спілка споживчих товариств звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Закритого акціонерного товариства „Корпорація „Інтерагросистема” про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 9901,47 грн., пені в розмірі 514,46 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань за договором оренди об’єкта нерухомості № 39 від 04.04.2008 р.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.10.2009 р. позов задоволено повністю.

Рішення мотивоване тим, що оскільки відповідач належним чином не виконав зобов’язання щодо сплати орендних платежів за договором № 39 від 04.04.2008 р., то з нього підлягає стягненню сума орендної плати в розмірі 9901,47 грн., а також пеня за прострочення виконання зобов’язання в розмірі 514,46 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати і припинити провадження у справі.

Скаргу мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 04.04.2008 р. між Чернігівською обласною спілкою споживчих товариств (далі – позивач) та Закритим акціонерним товариством „Корпорація „Інтерагросистема” (далі відповідач) було укладено Договір оренди об’єкта нерухомості № 39 (далі – Договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування приміщення, що знаходиться за адресою м. Чернігів, пр. Перемоги, № 139. Корисна площа приміщення, що орендується 59,44 м2. Номер кімнат 714, 715.

Приміщення та майно, що орендуються, повинні бути передані орендодавцем та прийняті орендарем протягом однієї доби з моменту укладення даного договору (п. 2.1. Договору).

Згідно п. 2.2. Договору передача приміщення та майна, що орендується, здійснюється за актом приймання-передачі, який є невід’ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору орендар сплачує орендодавцю орендну плату, виходячи зі ставки 63,28 грн. за один кв.метр на місяць без ПДВ.

Ставки орендної плати перераховуються щомісячно з урахуванням фактичних індексів інфляції. При сплаті орендної плати авансом за два і більше місяців, індекс інфляції протягом вказаного періоду не застосовується (п. 3.2.1. Договору).

Згідно п. 4.1.2. Договору орендар зобов’язується своєчасно, не пізніше першого числа місяця, за який повинні здійснюватись платежі, і в повному обсязі вносити на розрахунковий рахунок орендодавця орендну плату незалежно від фінансового стану орендаря.

Об’єкти оренди передаються орендареві в користування на строк з 01.05.2008 р. по 30.04.2009 р. включно (п. 3.1. Договору).

Згідно п. 1 Додаткової угоди № 01 від 06.04.2009 р. до Договору, за взаємною згодою сторін строк дії Договору продовжується до 31.10.2009 р.

На виконання п. 2.2. Договору, 01.05.2008 р. сторонами по справі був підписаний акт про приймання-передачі в оренду об’єкта нерухомості.

25.08.2009 р. відповідач звернувся до позивача з листом № 86, в якому просить розірвати договір оренди з 25.08.2009 р.

Вищевказаний лист отриманий позивачем 25.08.2009 р., про що свідчить штамп позивача.

25.08.2009 р. сторонами по справі підписано акт приймання-передачі з оренди об’єкта нерухомості.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлялись рахунки за оренду приміщення на підставі договору № 39 від 04.04.2008 р.

Зобов‘язання по оплаті орендних платежів та комунальних послуг відповідач не виконав в повному обсязі, частково не оплатив рахунок № 1003 від 19.06.2009 р. на суму 5269,83 грн. за липень 2009 р., а також повністю не оплатив рахунок № 1165 від 17.07.2009 р. на суму 5734,06 грн. (1102,42 грн. оплачено згідно рахунку № 1328 від 25.08.2009 р.)

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення орендної плати в розмірі 9901,47 грн., з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, що підтверджується ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідач належним чином своїх обов’язків не виконав, суму основного боргу не сплатив.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 9901,47 грн.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 514,46 грн.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.1.1. Договору, у випадку прострочення оплати орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

Згідно з ч. 5 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення з відповідача 501,04 грн. пені, а вважає, що вимога позивача про стягнення 514,46 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Розрахунок пені з простроченої суми:

Висновки відповідача з приводу того, що суд першої інстанції неправомірно розглянув справу без його участі спростовуються наступним.

Згідно п. 3.5.1. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75, ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи. Факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.

В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення 15.10.2009 р. уповноваженому представнику відповідача ухвали Господарського суду Чернігівської області від 14.10.2009 р. про порушення провадження у справі та призначення розгляду справи на 27.10.2009 р.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи 27.10.2009 р.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції належить змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені та судових витрат, в решті рішення необхідно залишити без змін.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог – 104 грн. 16 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 101, 102, п. 4 ч. 1 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Корпорація „Інтерагросистема” залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.10.2009 р. у справі № 13/164 змінити, виклавши пункт другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

„Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Корпорація „Інтерагросистема” (фактична адреса: 14037, м. Чернігів, вул. 50 років ВЛКСМ 20-а; юридична адреса: 15600, м. Мена, вул. Гастелло, 4, р/р 260040001674001 в КБ „Надра” ЧРУ МФО 353627 код 24839440) на користь Чернігівської обласної спілки споживчих товариств (14038, м. Чернігів, пр. Перемоги, 139, р/р 2600701762292 в ЧФ Укрексімбанку МФО 353649, код 01775660) 9901 (дев’ять тисяч дев’ятсот одну) грн. 47 коп. боргу, 514 (п’ятсот чотирнадцять) грн. 46 коп. пені за прострочку платежу, 104 (сто чотири) грн. 16 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

Матеріали справи № 13/164 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Доручити Господарському суду Чернігівської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

07.12.09 (відправлено)