Решение № 69346708, 26.09.2017, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом: прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України

до: публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі відокремленого підрозділу Гнідинцівського газопереробного заводу ПАТ "Укрнафта"

про: стягнення 3525,44 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Чернецький В.В. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України до публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі відокремленого підрозділу Гнідинцівського газопереробного заводу ПАТ "Укрнафта" про стягнення 3525,44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 року порушено провадження у справі №910/14091/17.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що внаслідок подання відповідачем недостовірної інформації до прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України відносно пенсіонера ОСОБА_2 останньому у період з 14.10.2014 року по 28.02.2017 року здійснено переплату пенсії в сумі 3 525,44 грн. Позивач зазначає, що вказана сума є збитками та просить суд стягнути з відповідача завдані ним позивачу збитки в розмірі 3 525,44 грн.

Відповідач надав відзив на позов, в якому проти задоволенні позовних вимог заперечує, вказуючи, що подана відповідачем звітність відповідає вимогам постанови правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 року №7-6 "Про затвердження Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування". Позивачем для розрахунку суми позову взято період після подання відповідачем 19.09.2014 року коригуючих відомостей про заробітну плату ОСОБА_2

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

У судовому засіданні 26.09.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Пенсіонер ОСОБА_2 перебуває на обліку у Прилуцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України з 03.04.2006р. та отримує пенсію по інвалідності.

На момент призначення пенсії по інвалідності пенсіонер ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із Гнідинцівським газопереробним заводом ПАТ „Укрнафта". Згідно ч.5 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, що була чинною на момент призначення пенсії) для обчислення пенсії враховувалась заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

З метою призначення пенсії ОСОБА_2, Гнідинцівським ГПЗ ПАТ „Укрнафта" 13 квітня 2006 року подано індивідуальні дані по даному працівнику за 2006 рік за період січень-березень з позначками "Призначення пенсії" (код типу ставки 1). По закінченню 2006 року підприємством надано до УПФУ звіти про заробітну плату за період з 01.01.2006 по 31.12.2006 з позначкою "Початкова" (код типу ставки 2).

Всі дані про заробітну плату застрахованих осіб, поданих страхувальниками, зберігаються у Центральному сховищі ПФУ. За умови співпадання основних реквізитів індивідуальних відомостей на застраховану особу у системі персоніфікованого обліку відбувається технологічна заміна попередньо накопичених відомостей в обліковій картці особи на актуальні відомості. Така заміна відбувається тільки на центральному рівні. У випадку, коли основні реквізити індивідуальних відомостей на застраховану особу не співпадають, у Центральному сховищі ПФУ залишаються актуальними обидва документи, що призводить до недостовірного відображення розміру заробітної плати застрахованої особи, а саме подвоєнню заробітної плати за період співпадання по обох звітах з позначками "Призначення пенсії" та "Початкового".

При переведенні з одного виду пенсії (по інвалідності) на інший (за віком) за заявою ОСОБА_2 від 14.10.2014 року, відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було враховано заробітну плату за період з 01.07.2000 року по 30.09.2014 року за даними, що містилися в Центральному сховищі бази даних персоніфікованого обліку відомостей ПФУ.

Відповідно до наданої інформації управлінням Пенсійного фонду України в районі проведено перевірку баз даних щодо наявності даних про особу в системі персоніфікованого обліку за формою «Початкова» та «Призначення пенсії» за один і той самий період з розбіжностями даних за період з 2000-2009 року. За наслідками перевірки виявлено подвоєння поданих Гнідинцівським газопереробним заводом даних про індивідуальні відомості на застраховану особу ОСОБА_2 за формами «Призначення пенсії» та «Початкова» за 2006 рік.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 03.12.2013 N 25-2 "Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року N 22-2 установлено, що облік застрахованих осіб, звіти щодо сум нарахованих внесків та сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за періоди до 01 січня 2011 року ведуться відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року N 7-6 "Про затвердження Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування" (Постанова N 7-6) та постанови правління Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року N26-1 "Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України", (Постанова N 26-1).

Відповідно до положень, Постанови N 7-6 страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком повинен був подати до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік.

Якщо застрахована особа зверталась за призначенням (перерахунком) пенсії протягом поточного року (до терміну подання річної звітності) для додаткового обліку даних про застраховану особу за період, що минув після останнього звіту, в комплекті документів, необхідних для призначення пенсії, страхувальник повинен був надати територіальному органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації усі відсутні у СПОВ відомості про застраховану особу-заявника за період роботи у страхувальника до дати формування заяви на призначення пенсії.

У разі виявлення недостовірних відомостей, які подані та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку, страхувальник подає до відповідного територіального органу Пенсійного фонду необхідні корегуючі або скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних звітів про застраховану особу.

На підставі поданого документа з позначкою "коригуюча" у системі персоніфікованого обліку відбувається технологічна заміна попередньо накопичених відомостей в обліковій картці особи на актуальні відомості, що подані страхувальником у документі з позначкою "корегуюча".

На підставі поданого документа з позначкою "скасовуюча" недостовірні відомості облікової картки вилучаються із переліку актуальних для використання, але залишаються у електронному архіві для збереження історії звітування. Скасування відомостей здійснюється, якщо некоректними виявились такі ключові реквізити первинного звіту, як код страхувальника, звітний рік, номер облікової картки застрахованої особи, код категорії застрахованої особи, код підстави для спеціального стажу.

У квітні 2006 року ОСОБА_2 отримав інвалідність і в нього змінився код типу ставки страхового збору.

Також, за 2006 рік Гнідинцівському ГПЗ необхідно було додати дані про заробітну плату застрахованої особи за квітень - грудень 2006 року, що і було зроблено 19 березня 2007 року.

Отже, подана Гнідинцівським ГПЗ звітність відповідала вимогам пункту 8.3. Порядку N 7-6.

Код типу ставки страхового збору "1" (на загальних підставах) чи "2" (для інвалідів) впливає винятково на розмір страхових внесків, а не на розмір заробітної плати з якої розраховується пенсія. Крім того, у системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб не можуть бути актуальними декілька звітів, а отже і не може бути подвоєння суми заробітної плати з якої розраховується пенсія.

У позовній заяві позивачем зазначено, що внаслідок невідповідності даних, поданих Гнідинцівським ГПЗ до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового страхування, з фактичною сумою нарахованої заробітної плати за документами бухгалтерського обліку виникла переплата пенсії пенсіонеру ОСОБА_2 в сумі 3525,44 грн. за період виплати пенсії з 14.10.2014 по 28.02.2017 року, тобто позивачем для розрахунку суми позову взято період після подання Гнідинцівським ГПЗ ПАТ „Укрнафта" 19 вересня 2014 року „скасовуючого" документа про заробітну плату ОСОБА_2

Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При аналізі змісту наведеної правової норми можна дійти висновку про те, що при прийнятті рішення про відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

При цьому, позивач, в порядку ст.ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, не довів наявності протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між діями відповідача та збитками та наявності вини у відповідача.

Таким чином, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 3525,44 грн, оскільки відсутня наявність всіх умов щодо відшкодування шкоди, передбачених ст. 1166 Цивільного кодексу України, відсутні, в зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 10 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 10-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя Шкурдова Л.М.

Повне рішення складено: 03.10.17р.