№ 69330556, 26.09.2017, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 вересня 2017 р.Р і в н е 817/1358/17Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник не прибув, відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Головного управління ДФС у Рівненській області доОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 7416 грн.64 коп.,В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Рівненській області звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 7416 грн.64 коп.

Ухвалами судді від 13.09.2017 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 26.09.2016.

Представник позивача в судове засідання не прибула. На адресу суду 26.09.2017 року надійшла заява представника позивача, в якій міститься прохання про розгляд справи за її відсутності та про задоволення позову (а.с.23).

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подала, в судове засідання не прибула, про причини неприбуття суду не повідомила. Про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.22). Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень частини шостої статті 12, частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні подані письмові докази, суд встановив наступне.

12.01.2010 року проведена державна реєстрація фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с12). На обліку як платник податків відповідач перебуває у Державній податковій інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС в Рівненській області.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач з 01.04.2015 є платником єдиного податку та відноситься до третьої групи платників такого податку (а.с.8-10).

19.11.2016 відповідач подала позивачу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за три квартали 2016 року, в якій самостійно визначила податкове зобовязання по єдиному податку на рівні 7500,00 грн. (а.с.11).

Вказана сума відображена в інтегрованій картці вказаного платника податків 19.11.2016, як сума нарахованого грошового зобовязання і цього ж дня у звязку з несплатою та з урахуванням облікованої на даний період переплати в розмірі 83,36 грн., відображена в якості недоїмки, сума якої становить: 7416,64 грн. (а.с.7).

23.11.2016 Державною податковою інспекцією у м.Рівному Головного управління ДФС в Рівненській області виставлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №7747-17 на суму 7416,64 грн.(а.с.5).

За даними позивача, відповідач недоїмку не погасила (а.с.6), а тому фіскальний орган звернувся з адміністративним позовом про її стягнення в судовому порядку.

Повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

А за правилами пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

В силу вимог пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами пункту 294 статті 294 цього Кодексу, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

А згідно з підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Таким чином відповідач повинна булла сплатити, суму податкового зобовязання по єдиному податку, самостійно визначену у податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за три квартали 2016 року до 19.11.2016.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобовязання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За правилами пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

А відповідно до пункту 59.3. цієї статті, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання; податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

За правилами пункту 59.4.цієї статті податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до положень пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкова вимога вважаються відкликано, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує податкову вимогу; контролюючий орган зменшує суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

За даними позивача відповідач самостійно не погасила суму податкового боргу. Відповідач доказів сплати боргу не надала, як і не повідомила про існування інших обставин, які можуть свідчити про відкликання податкової вимоги.

За правилами підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, в тому числі, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

А у відповідності до статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обовязку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 свій податковий обовязок не виконала, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 7416,64 грн. обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку в сумі 7416 (сім тисяч чотириста шістнадцять) гривень 64 копійок, який перерахувати на р/р №31415699700002, код платежу 18050400, одержувач ГУ ДКСУ у Рівненській області, РНОКПП 38012714, МФО 833017, одержувач УДК у м.Рівному, м.Рівне.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Друзенко Н.В.