№ 6932312, 19.10.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.

19.10.2009 р.                                                                                 Справа № 2а - 1209/09/1470

          Розглянувши у відкритому судовому засідання справу:

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю ”Техно-торговий центр ”Електроніка-Н”, м. Миколаїв

до відповідача: державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Колеснікова О.О.

представники:

від позивача: Чуваєва О.А.

від відповідача: Кузнєцова В.Л., Матвєєв Є.В.

Суть спору: про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов’язання ДПІ вчинити певні дії.

Товариство з обмеженою відповідальністю ”Техно-торговий центр ”Електроніка-Н” (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом про скасування у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 08.04.09 р. № 0000172302/0 прийнятого державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва (надалі - відповідач) та зобов’язати останнього вчинити певні дії, а саме, надати позитивний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 20.03.09 р. по 26.03.09 р. відповідач по справі провів позапланову виїзну перевірку підприємства позивача та склав акт (надалі - Акт перевірки) від 31.03.09 р. № 1230/23-200/35176688 щодо перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування по датку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2009 р., яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.08 р. по 30.11.08 р.

Зокрема, у Акті перевірки відповідач зазначив про порушення позивачем підпункту 7.7.2 ”а” пункту 7.7 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (надалі - Закон № 168/97-ВР) внаслідок чого було завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за січень 2009 р. в розмірі 50262 грн.

За наслідками проведеної перевірки та складеному акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 08.04.09 р. № 0000172302/0 про завищення позивачем суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2009 р. в розмірі 50262 грн.

Суд вважає доводи відповідача про правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення обґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно поданої 22.12.08 р. податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2008 р., уточнюючого розрахунку, позивач визначив від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту у сумі 50262 грн.

Відповідно із підпунктом 7.7.1. пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно поданої позивачем 20.01.09 р. податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 р. різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту мала позитивне значення в сумі 32154 грн.

Згідно поданої позивачем 19.02.09 р. податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2009 р. від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту мала позитивне значення в сумі 26535 грн., але за період листопада 2008 р. До декларації позивач надав розрахунок бюджетного відшкодування, в якому визначив суму 50262 грн., як таку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок.

Відповідно із підпунктом 7.7.2. пункту 7.7. статті Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, з огляду на викладене вбачається, що для подальшого отримання суми бюджетного відшкодування по декларації за січень 2009 р. як частини від’ємного значення по податку на додану вартість за листопад 2008 р., позивач не витримав вимог щодо визначення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту протягом двох місяців поспіль.

Враховуючи все вище викладене, суд вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідність із Законом № 168/97-ВР.

Висновок суд підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.05.09 р. по справі № 3-1430/2009 р., яка набрала законної сили, що встановила факт завищення підприємством позивача по справі суми бюджетного відшкодування на 50262 грн. за січень 2009 р.

Згідно приписів пункту 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За таких обставин, позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові товариства з обмеженою відповідальністю ”Техно-торговий центр ”Електроніка-Н” про скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 08.04.09 р. № 0000172302/0 прийнятого державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва та зобов’язання останню вчинити певні дії, а саме, надати позитивний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню - відмовити повністю.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

26.11.09 р.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

”19” жовтня 2009 р. Справа № 2а-1209/09/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засідання справу:

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю ”Техно-торговий центр ”Електроніка-Н”, м. Миколаїв

до відповідача: державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Колеснікова О.О.

представники:

від позивача: Чуваєва О.А.

від відповідача: Кузнєцова В.Л., Матвєєв Є.В.

Суть спору: про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов’язання ДПІ вчинити певні дії.

Товариство з обмеженою відповідальністю ”Техно-торговий центр ”Електроніка-Н” (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом про скасування у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 08.04.09 р. № 0000172302/0 прийнятого державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва (надалі - відповідач) та зобов’язати останнього вчинити певні дії, а саме, надати позитивний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові товариства з обмеженою відповідальністю ”Техно-торговий центр ”Електроніка-Н” про скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 08.04.09 р. № 0000172302/0 прийнятого державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва та зобов’язання останню вчинити певні дії, а саме, надати позитивний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню - відмовити повністю.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя                                                                                 О. Ф. Середа