Постановление суда № 69255060, 02.10.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

02 жовтня 2017 року м. Ужгород№ 807/1222/17

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2, до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування декларації про готовність об'єкту до експлуатації, -

В С Т А Н О В И В:

29 вересня 2017 року ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування декларації про готовність об'єкту до експлуатації.

Дослідивши матеріали позовної заяви суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

КАС України визначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

З аналізу ч. 2 ст. 99 КАС України випливає, що шестимісячний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали, так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю. При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Так, позивач вказує, що реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, законність якої ним оспорюється, проведено управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції 6 грудня 2016 року. З позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду тільки 29 вересня 2017 року, тобто поза межами шестимісячного строку встановленого для звернення до адміністративного суду статтею 99 КАС України. Доказів поважності причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду позивачем не наведено

У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без розгляду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 99, 100, 160, 165 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2, до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування декларації про готовність об'єкту до експлуатації - залишити без розгляду.

Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч.3 ст. 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, визначені ст. 254 КАС України.

Суддя М.М. Луцович