№ 69226675, 09.02.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 р. Справа № 804/8159/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі ОСОБА_1 ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу у розмірі 3670,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в порушення вимог Податкового кодексу України відповідач має податковий борг з єдиного податку перед бюджетом в сумі 3670,27 грн., який у добровільному порядку не сплачує.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач про день, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення повістки рекомендованим поштовим відправленням на його адресу, проте на адресу суду повернувся конверт у звязку із неврученням. Заяв, клопотань або заперечень на позов до суду не надходило. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 перебуває на податковому обліку у ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ДФС у Дніпропетровській області та знаходилась на спрощеній системі оподаткування ІІ групи.

Відповідно до ст. 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відсоткова ставка єдиного податку для платників другої групи встановлюється у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Станом на 24.10.2016 року борг відповідача становить 3670,27 грн., який згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №5913 від 24.01.2012р. складається з щомісячного нарахування єдиного податку у розмірі 20% від мінімальної заробітної плати (243,6 грн. на місяць) за період жовтень 2014 року - грудень 2015 року, а саме: 3654,00 грн. - 97,06 грн. (переплата) + 113,33 грн. (пеня, нарахована на суму боргу).

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог ст. 59 ПК України, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська була сформована та направлена відповідачу податкова вимога форми Ф № 551-23 від 12.05.2015р.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, відповідач має узгоджений податковий борг з єдиного податку загальному розмірі 3670,27 грн., який залишається не сплаченим.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що факт порушення відповідачем вимог податкового законодавства України доведений.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням відсутності заперечень та доказів сплати, з огляду на наявність податкового боргу, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету ( р/р №33212866700008, код платежу 18050401, отримувач: УДКС у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУДКУ у Дніпропетровській області; ОКПО 37989253, МФО 805012) податковий борг з єдиного податку в розмірі 3670,27 грн. ( три тисячі шістсот сімдесят гривень двадцять сім копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1