Постановление суда № 69211680, 29.09.2017, Франківський районний суд м. Львова

465/4960/17

2-з/465/119/17

У Х В А Л А

судового засідання

"29" вересня 2017 р. м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Мартинишин М.О.

при секретарі Стасишин А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору, -

встановив:

в провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору.

Позивач подав заяву про забезпечення позову по вказаній справі, в якій просить з метою забезпечення позову, а саме до набрання рішення законної сили накласти арешт на належну ОСОБА_2 частку в розмірі ? в комплексі будівель та споруд дитячого оздоровчого табору «Пролісок», що знаходиться в с. Бродки, по вул. Мочари, Миколаївського району Львівській області. В обґрунтування заяви вказує, що не вжиття таких заходів може утруднити, та зробити неможливим виконання рішення суду, внаслідок чого його законні права не будуть захищені.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускаються на будь якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, у тому числі, накладанням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчиняти певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовомупорядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до вимог ч.3 ст.152 ЦПК Українивиди забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності з роз'ясненнями, викладеними в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Згідно із ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що така не підлягає до задоволення, оскільки позивач не надав належних доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, не обґрунтував вид забезпечення позову та його необхідність, та у звязку із відсутністю причин, у звязку з яким потрібно забезпечити позов, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст.4, 151-154 Цивільного процесуального кодексу України,-

ухвалив:

В задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції протягом пяти днів з дня проголошення ухвали, або протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Мартинишин М.О.