Постановление суда № 69210985, 29.09.2017, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/6817/17

Провадження № 2/442/2404/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2017 р. Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Нагірна О.Б., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Літинської сільської ради Дрогобицького району про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до Літинської сільської ради Дрогобицького району про визнання права власності.

Оглянувши матеріали справи, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 119 ЦПК України, а саме не оплачена в повному розмірі судовим збором. Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 640 грн. Однак, при подачі фізичною особою позову до суду майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (реквізити сплати судового збору р/р 31213206700014, МФО 825014, Код ЄДРПОУ 37390247, отримувач Дрогобицьке УДКСУ).

У відповідності до п.9 ч.1 ст.80 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві власності дійсною вартістю нерухомого майна.

Позивачем не долучено до матеріалів справи довідки про вартість нерухомого майна, на яке вона бажає визнати право власності в порядку спадкування. Відтак, суд позбавлений можливості визначити правильність сплати позивачем розміру судового збору.

Крім того, в своєму позові позивач ставить кілька позовних вимог і відповідно повинен сплатити судовий збір за кожну вимогу, спираючись на довідку про вартість майна.

Враховуючи наведене, позивачу необхідно доплатити різницю між необхідною та фактично сплаченою сумою судового збору в строк, визначений ухвалою.

Згідно роз'яснень, наданих у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст.119 ЦПК України. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати:- місце відкриття спадщини;- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;- законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України.

Обставини, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст.179 ЦПК) у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Ознайомившись із даною позовною заявою, встановлено що, зазначену позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у п.5,6 ч.2 ст.119 ЦПК України, а саме відсутня, передбачена ст.49 Закону України «Про нотаріат» N 3425-XII від 02.09.1993р. обґрунтована постанова про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Адже відповідно до зазначеної норми, на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119-121 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Дана позиція також висвітлена в п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.06.2009 року « Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», де зазначено, якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

Керуючись ст. 121 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Літинської сільської ради Дрогобицького району про визнання права власності - залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в термін трьох днів з моменту отримання копії ухвали.

Роз'яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Нагірна О.Б.