Приговор № 69180656, 22.09.2017, Перечинський районний суд Закарпатської області

йСправа № 304/55/17 Провадження № 1-кп/304/47/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2017 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Шешені М. О.,

при секретарі Гарайдич Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12016070130000492 від 08 грудня 2016 року по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 Комі АРСР, зареєстрованої у ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючої у ІНФОРМАЦІЯ_4, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_5, неодруженої, тимчасово непрацюючої, раніше судимої:

- вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 16 вересня 2016 року за ч.1 ст.185 КК України до 150 (ста пятдесяти) годин громадських робіт,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України,-

з участю сторін кримінального провадження:

обвинувача прокурора Купара І.І.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачена ОСОБА_1, будучи засудженою за вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 16 вересня 2016 року за ч.1 ст.185 КК України до 150 (ста пятдесяти) годин громадських робіт та будучи ознайомленою з вказаним вироком, порядком, умовами відбування покарання, наслідками за ухилення від їх відбування, отримавши направлення до комунального підприємства «Комунальник» для відбування даного покарання, умисно, без поважних причин, у період з 08 по 10 листопада та з 15 по 18 листопада 2016 року не зявлялася для їх відбування, про причини своєї неявки не повідомляла, внаслідок чого згідно табелів виходу на роботу остання станом на 22 листопада 2016 року відпрацювала всього 28 годин із призначених їй 150 годин, чим ухилилася від відбування призначеного судом покарання у вигляді громадських робіт.

Дані дії підозрюваної ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.389 КК України, як ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання. .

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю. Разом з цим показала, що вона в ті дні не виходила на роботу у звязку з тим, що була погана погода, зокрема йшов дощ, а тому вона не хотіла працювати, щоб не захворіти. Однак, на сьогоднішній день вона повністю усвідомлює та засуджує таку свою протиправну поведінку, висловлює щирий жаль з приводу своїх незаконних дій, щиро розкаюється та просить суворо її не карати.

Враховуючи, що такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а учасники судового провадження правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню, в порядку ч.3 ст.349 КПК України обмежився визнавальними показаннями обвинуваченої та дослідженням документів, що характеризують її особу, а дослідження решти доказів вважає недоцільним.

Отже, з урахуванням обсягу доказів, які досліджувалися у судовому засіданні, суд вважає доведеною вину обвинуваченої ОСОБА_1 у інкримінованому їй злочині та кваліфікує її дії за ч.2 ст.389 КК України, як ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст.12 КК України вчинений обвинуваченою ОСОБА_1 злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Як особа винної ОСОБА_1 по місцю проживання характеризується позитивно, на диспансерних обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченій, суд не знаходить.

Отже, з урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону та передбаченої цим законом санкції, суд вважає, що винній ОСОБА_1 необхідно й достатньо для її виправлення та попередження нових злочинів призначити покарання у виді обмеження волі в межах мінімальної санкції, передбаченої ч.2 ст.389 КК України.

Разом з цим, оскільки ОСОБА_1 вчинила новий злочин після постановлення вироку Перечинського районного суду від 16 вересня 2016 року, а тому суд вважає, що такій слід призначити покарання ще і за правилами ст.ст.71, 72 КК України шляхом часткового складання покарань.

Водночас, ураховуючи тяжкість злочину, конкретні обставини справи, обставини, що помякшують покарання обвинуваченої, особу винної, яка повністю визнала свою вину, щиро розкаялась, висловила щирий жаль з приводу своїх незаконних дій, засудила свою протиправну поведінку, та беручи до уваги думку захисника обвинуваченої та прокурора, які просили звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, суд вважає за можливе та справедливе на підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладений на неї обовязок, а саме: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речових доказів та процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні немає.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_1 не обирався та підстав для його обрання суд не убачає.

Тому, на підставі наведеного та керуючись ст.368 КПК України, с у д, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною у предявленому їй обвинуваченні за ч.2 ст.389 КК України і призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.ст.71,72 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 16 вересня 2016 року, і остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік і 10 (десять) днів.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладений на неї обовязок, а саме: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду сторони кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому ч. ч. 6, 7 ст.376 КПК України.

Головуючий: ОСОБА_3