№ 69168532, 29.08.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 серпня 2017 року № 826/14100/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Смолій І.В, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

за позовом Державного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України» (далі по тексту - позивач, ДП «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України») звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003501207 від 21.06.2016 року, №0003511207 від 21.06.2016 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2017 року адміністративну справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду на 03.08.2017 року.

В судовому засіданні 03.08.2017 року представник позивача та представник відповідача не заперечували проти переходу у письмове провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України суд Ухвалою від 03 серпня 2017 року перейшов в письмове провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

На підставі п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України відповідач провів камеральну перевірку державного підприємства «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України» (код ЄДРПОУ 21586524) з питань своєчасності сплати податку на додану вартість Підприємством у період з 30.07.2015 по 23.05.2016.

За результатами якої складено Акт від 21.06.2016 №291/2655-12-07. В ході проведення перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог абз. 1 п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасність сплати сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень 2014 року та квітень 2016 року, відповідальність за що передбачена п. 126.1 статті 126 ПК України.

На підставі вищезазначеного Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість №0003501207 від 21.06.2016 року, №0003511207 від 21.06.2016 року.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу звернувся до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Згідно пп. 14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Статтею 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Гака сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст. 54 ПК України).

Відповідно до п. 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п.203.2 ст. 203 ПК України).

Так, відповідно до п. 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано:

- податкову декларацію №9151255630 від 17.07.2015, строк сплати за даною декларацією настав 30.07.2015. В межах вказаного строку, Підприємством було сплачено з 01.07.2015 - 25 000,00 грн., 13.07.2015 - 60 000,00 грн., 22.07.2015 - 100 000,00 грн., 29.07.2015 - 109588,00 грн.;

- податкову декларацію № 99174982893 від 19.08.2015, строк сплати за даною декларацією

настав 30.08.2015. В межах вказаного строку, Підприємством було сплачено 11.08.2015 - 150 000,00 грн., 14.08.2015 - 70 000,00 грн., 28.08.2015 - 260 527,00 грн.;

- податкову декларацію № 9194313041 від 19.09.2015, строк сплати за даною декларацією настав 30.09.2015. Підприємством було сплачено 10.09.2015 - 200 000,00 грн., 30.09.2015 - 26 704,00 грн., 07.10.2015 - 203000,00грн.;

- податкову декларацію №9214593458 від 19.10.2015, строк сплати за даною декларацією настав 30.10.2015. В межах вказаного строку, Підприємством було сплачено 15.10.2015 - 100 000,00 грн., 30.10.2015 - 101 589,00 грн.;

- податкову декларацію №9236734357 від 19.11.2015, строк сплати за даною декларацією настав 30.11.2015. В межах вказаного строку, Підприємством було сплачено 12.11.2015-90 000,00 грн., 27.11.2015 - 251 453,00 грн.

- податкову декларацію №9257067470 від 18.12.2015, строк сплати за даною декларацією настав 30.12.2015. В межах вказаного строку, Підприємством було сплачено 10.12.2015 - 200 000,00 грн., 30.12.2015 - 24 588,00 грн.

- податкову декларацію декларації №9273876015 від 20.01.2016, строк сплати за даною декларацією настав 30.01.2016. В межах вказаного строку, Підприємством було сплачено 05.01.2016 - 70000,00 грн., 13.01.2016 - 300000,00 грн. та 29.01.2016 - 251503,00 грн.

- податкову декларацію декларації №9020048536 від 18.02.2016, строк сплати за даною декларацією настав 02.03.2016. В межах вказаного строку, Підприємством було сплачено 29.01.2016 - 70 000,00 грн. та 25.02.2016 - 166 116,00 грн.

- податкову декларацію декларації №9038778832 від 18.03.2016, строк сплати за даною декларацією настав 30.03.2016. В межах вказаного строку, Підприємством було сплачено 17.03.2016 однією сумою 65 073,00 грн.

- податкову декларацію податкову декларацію декларації №9259383962 від 19.04.2016, строк сплати за даною декларацією настав 30.04.2016. В межах вказаного строку, Підприємством було сплачено 17.03.2016 - 14927,00 грн. та 26.04.2016 - 50 602,00 грн.

При цьому, матеріалами справи підтверджується сплата позивачем податку на додану вартість згідно платіжних доручень (а.с. 56-69).

Наведене свідчить про повноту та своєчасність сплати позивачем сум узгоджених грошових зобов'язань у строки, визначені ПК України.

Таким чином, висновки акту перевірки про порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 ПК України, є необгрунтованими, що свідчить про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному

обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Державного підприємства «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України» - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003511207 та №0003501207 від 21.06.2016 року.

3. Присудити на користь Державного підприємства «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України» (код ЄДРПОУ 21586524) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 302,37 грн. за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій