№ 69168097, 14.09.2017, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 вересня 2017 р.Р і в н е 817/383/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Левченко Т.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1, ,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Рівне-Тір"

до Головного управління ДФС у Рівненській області

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Рівне -Тір" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

-від 15.02.2017 №0000751407, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем "ОСОБА_2 на товари, що ввозяться субєктами підприємницької діяльності" у сумі 8195,60 грн., з яких: 6556,48 грн. за основним платежем; 1639,12 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 15.02.2017 №0000761407, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем "Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів" у сумі 1639,12 грн., з яких: 1311,30 грн. за основним платежем; 327,82 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу спірних податкових повідомлень-рішень покладені висновки податкового органу про непідтвердження позивачем країни походження імпортованого товару, що позбавляє позивача права на застосування преференційної ставки мита на товар, походженням з Європейського Союзу, що призвело до несвоєчасного та неповного нарахування та сплати митних платежів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про помилковість висновків податкового органу про непідтвердження країни походження імпортованого товару покликаючись при цьому до Протоколу І до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами. Як переконаний позивач, надані для митного оформлення рахунки-фактури (інвойси) від 12.03.2016 №7 та №8 відповідають вимогам статті 22 Протоколу І та являються "деклараціями інвойс" в розумінні вказаної норми і підтверджують, що напівпричепи марки "KOGEL" модель "S24" з номерами кузовів (шасі) WK0S0002400059153 та WK0S0002400059238 походять з Європейського Союзу, що дає право на застосування преференційної ставки мита в розмірі 7,5% при їх митному оформленні, а не звичайної 10% ставки, як було застосовано контролюючим органом, внаслідок чого безпідставно донараховано суми грошових зобовязань за платежами до бюджету. Враховуючи помилковість, як стверджував позивач, висновків податкового органу, спірні податкові повідомлення-рішення слід визнати протиправними та скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, зазначивши, що для митного оформлення товару позивачем подані належним чином оформлені митні декларації, до яких додані всі необхідні товаросупровідні документи, на підставі яких митниця провела митне оформлення товару, та при цьому сплачено митну вартість товару згідно рішення митного органу про коригування його вартості. Як стверджував представник позивача, оскільки преференції ввізного мита застосовуються при походженні товару з Євросоюзу, а товар, що ввозився, є товаром з індивідуальними ознаками та є транспортними засобами, що мають окремі номери, які виробляються виключно у Німеччині товаровиробником "KOGEL", то сертифікати відповідності, що додавались до митних декларацій, підтверджують належним чином походження товару з Європейського Союзу, чим виключаються будь-які сумніви щодо походження цього товару. Покликаючись на положення Протоколу І до Угоди з Європейським союзом представник позивача стверджував, що тільки у випадку обгрунтованого сумніву щодо порушення оформлення відповідних операцій, саме митні органи наділені повноваженнями позбавлення митних преференцій, які наразі, як зазначив представник позивача, відсутні, позаяк в діях позивача немає вини в неналежному оформленні відповідних документів у країні контрагента позивача (Польща). Також, представник позивача стверджував, що у відповідача відсутні повноваження щодо контролю даних правовідносин, як і щодо збільшення грошових зобовязань позивачу, тому просив визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Відповідач позову не визнав. Представник відповідача подала суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.85-86), у яких зазначила, що у звязку із отриманням на запит, поданого відповідно до частини 1, 2 статті 33 Протоколу І до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, листа Митної палати Варшави від 23.11.2016 №440000-IPCW.6131.25.2016.1.IW.1963, яким не підтверджено справжність та достовірність документів походження товарів позивача, оскільки експортером не надано документи для підтвердження країни походження товарів, відповідач підставно дійшов висновків про не підтвердження позивачем походження імпортованого товару з Європейського Союзу. Оскільки вказане позбавляє позивача права на застосування преференційної ставки мита на рівні 7,5%, відповідачем правомірно донараховано позивачу митні платежі на загальну суму 7867,78 грн. З таких підстав представник відповідача стверджувала про правомірність оспорюваних рішень відповідача та просила суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечувала з підстав, наведених у письмових запереченнях, додатково зазначивши, що Митний кодекс України надає відповідачу відповідні повноваження в частині проведення перевірок платників та донарахування, у разі виявлення порушень митного законодавства, відповідних сум грошових зобовязань.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

У січні 2017 року відповідно до наказу на проведення перевірки №3 від 12.01.2017 Головним управлінням ДФС у Рівненській області проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ПП "Рівне-Тір" вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні товарів за електронними митними деклараціями від 25.03.2016 №204050003/2016/002008 та №204050003/2016/001998.

За результатами перевірки складено акт №26/6/17-00-14-07-06/НОМЕР_1 від 31.01.2017, висновками якого встановлено факт декларування недостовірних відомостей щодо імпортованих товарів, що вплинуло на повноту нарахування та сплати митних платежів при імпорті за електронними митними деклараціями від 25.03.2016 №204050003/2016/002008 та №204050003/2016/001998 (а.с.59-63).

З урахуванням вказаного перевіркою встановлені порушення частини 4 та частини 5 статті 280 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI; частини 1 статті 281 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI; пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, що призвело до заниження бази оподаткування податком на додану вартість по товарах, що ввозяться на митну територію України на загальну суму 6556,48 грн. Занижено мито на товари, що ввозяться на митну територію України субєктом господарювання за березень 2016 р. на суму 6556,48 грн. та податок на додану вартість за березень 2016 р. на суму 1311,30 грн.

Як зазначено у акті перевірки, сума грошових зобовязань самостійно визначена контролюючим органом відповідно до підпункту 54.3.6. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI у звязку з тим, що отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів документи від уповноважених органів іноземних держав (Митна палата Варшави) свідчать про заниження податкових зобовязань, визначених платником податків у митних деклараціях.

На підставі зазначеного акту перевірки 15.02.2017 Головним управлінням ДФС у Рівненській області винесено податкове повідомлення-рішення від 15.02.2017 №0000751407, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем "ОСОБА_2 на товари, що ввозяться субєктами підприємницької діяльності" у сумі 8195,60 грн., з яких: 6556,48 грн. за основним платежем; 1639,12 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.12); та податкове повідомлення-рішення від 15.02.2017 №0000761407, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем "Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів" у сумі 1639,12 грн., з яких: 1311,30 грн. за основним платежем; 327,82 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.11).

Вирішуючи спір по суті судом встановлено наступне.

ПП "Рівне-Тір" на підставі електронної митної декларації від 25.03.2016 №204050003/2016/001998 ввезено на митну територію України товар: напівпричіп бортовий, тентований, тривісний, марка "КОЕGЕI" модель "S24" - 1 шт. Бувший у використанні. Призначений для перевезення вантажів по дорогам загального користування. Ідентифікаційний номер (шасі) WК0S0002400059153. Вантажопідйомність 28,340т. Маса з повним навантаженням 35,0т. Календарний рік випуску -2007.

Відповідно до відомостей, які містяться в електронній митній декларації від 25.03.2016 №204050003/2016/001998 (а.с.39-40), на підставі якої позивачем ввезено на митну територію України товар зазначено:

-графа 1: тип декларації: ІМ 40ДЕ

-графа 2: Відправник/Експортер: Zaklad Uslugowo-Handlowy "IWA" Zbigniew Dobrynski, 06-300 m.Przasnysz U1. Przemyslowa 13. Polska.;

-графа 8: Одержувач: Приватне підприємство "Рівне-Тір" 33024, Рівненська обл., м.Рівне, вул.Соборна,420;

-графа 15: Країна відправлення/експорту: РL - Польща;

-графа 20: Умови поставки: FСА РL Przasnysz;

-графа 25: Вид транспортного засобу на кордоні: 30 (вантажний автомобіль);

-графа 31: Опис товару: "1.Напівпричіп бортовий, тентований, тривісний, марка "КОЕGЕI" модель "S24" - 1 шт. Бувший у використанні. Призначений для перевезення вантажів по дорогам загального користування. Ідентифікаційний номер (шасі) WК0S0002400059153. Вантажопідйомність 28,340т. Маса з повним навантаженням 35,0т. Календарний рік випуску -2007.".

-графа 33: код товару: НОМЕР_2;

-графа 34: країна походження: ЕU ( Європейський Союз);

-графа 46: Статистична вартість - 131,12953 тис. грн.;

-графа 35: Вага брутто (кг): 6660;

-графа 38: Вага нетто (кг): 6660;

До митного оформлення позивачем подано:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №DR/ВАК 0130813 від 09.01.2014 (а.с.41).

- платіжне доручення в іноземній валюті №1 від 16.03.2016 (а.с.51).

- калькуляція транспортних витрат №25/03-02 від 25.03.2016 (а.с.44).

- рахунок-фактура (Інвойс) виписаний Zaklad Uslugowo-Handlowy "IWA" Zbigniew Dobrynski (NIP: РL7610000338) FAKTURА VАТ № 8 від 12.03.2016р., в якому зазначено: "Odbiorca - РЕ "RIVNE-ТІR", SOBORNА 420, 33024, RIVNE, NIP 37245978. Nazwa towaru - Naczepa ciezarowa Kogel S 24 nr.rej. WPZ 55 КХ nr. podwozia VIN WК0S0002400059153 Rok produkcji 2007. Сеnа nettо 2500. Wаrtosс nettо 2 500,00 EUR. Еksporter рroduktow оbjetych tym domumentem deklarujе zе z wyjatkiem gdzie jest tо wyraznie оkreslone, рroduktу tе majа Unіа Еuropejska рreferencyjne росhodzenіе" (а.с.42).

- контракт від 12.03.2016 №2016/03/12 (а.с.79).

- договір-доручення на виконання послуг по декларуванню від 18.03.2016 № 10-С (а.с.73).

- копія митної декларації країни відправлення №16РL447010Е0022042 від 21.03.2016 (а.с.43).

Позивачем заявлено митну вартість вказаного товару за резервним методом визначення митної вартості на умовах поставки FСА Рrzasnysz Польща, що склала 2500 євро (73204,15 грн.), яку було збільшено Рівненською митницею ДФС до 4478,21 євро (131129,53 грн.), що не оспорювалось позивачем.

Таким чином, при митному оформленні зазначеного товару позивачем сплачені митні платежі: мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами господарювання (преференційна ставка 7,5% для товарів, що походять з Європейського Союзу) у сумі 9834,71 грн.; податок на додану вартість у сумі 28192,85 грн.

Також, на підставі електронної митної декларації від 25.03.2016 №204050003/2016/002008 позивачем ввезено на митну територію України товар: напівпричіп бортовий, тентований, тривісний, марка "КОЕGЕI" модель "S24" -1 шт. Бувший у використанні. Призначений для перевезення вантажів по дорогам загального користування. Ідентифікаційний номер (шасі) WК0S0002400059238. Вантажопідйомність 28,340т. Маса з повним навантаженням 35,0т. Календарний рік випуску -2007.

Відповідно до відомостей, які містяться в електронній митній декларації від 25.03.2016 №204050003/2016/002008 (а.с.45-46), на підставі якої позивачем ввезено на митну територію України товар, зазначено:

-графа 1: тип декларації: ІМ 40ДЕ

-графа 2: Відправник/Експортер: Zaklad Uslugowo-Handlowy "IWA" Zbigniew Dobrynski, 06-300 m.Przasnysz U1. Przemyslowa 13. Polska.;

-графа 8: Одержувач: Приватне підприємство "Рівне-Тір" 33024, Рівненська обл. м.Рівне, вул.Соборна,420;

-графа 15: Країна відправлення/експорту: РL - Польща;

-графа 20: Умови поставки: FСА РL Przasnysz;

-графа 25: Вид транспортного засобу на кордоні: 30 (вантажний автомобіль);

-графа 31: Опис товару: "1.Напівпричіп бортовий, тентований, тривісний, марка "КОЕGЕI" модель "S24" - 1 шт. Бувший у використанні. Призначений для перевезення вантажів по дорогам загального користування. Ідентифікаційний номер (шасі) WК0S0002400059238. Вантажопідйомність 28,340т. Маса з повним навантаженням 35,0т. Календарний рік випуску -2007.".

-графа 33: код товару: НОМЕР_2;

-графа 34: країна Походження: ЕU ( Європейський Союз);

-графа 46: Статистична вартість - 131,12953 тис. грн.;

-графа 35: Вага брутто (кг): 6660;

-графа 38: Вага нетто (кг): 6660;

До митного оформлення позивачем подано:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № DR/ВАК 0285986 від 21.01.2014 (а.с.47).

- калькуляція транспортних витрат №25/03-01 від 25.03.2016 (а.с.50).

- рахунок-фактура (Інвойс) виписаний Zaklad Uslugowo-Handlowy "IWA" Zbigniew Dobrynski (NIP: РL7610000338) FAKTURА VАТ № 7 від 12.03.2016р., в якому зазначено: "Odbiorca - РЕ "RIVNE-ТІR", SOBORNА 420, 33024, RIVNE, NIP 37245978. Nazwa towaru - Naczepa ciezarowa Kogel S 24 nr.rej. WPZ 56 КХ nr. podwozia VIN WК0S0002400059238 Rok produkcji 2007. Сеnа nettо 2500. Wаrtosс nettо 2 500,00 EUR. Еksporter рroduktow оbjetych tym domumentem deklarujе zе z wyjatkiem gdzie jest tо wyraznie оkreslone, рroduktу tе majа Unіа Еuropejska рreferencyjne росhodzenіе" (а.с.48).

- копія митної декларації країни відправлення №16РL447010Е0022034 від 21.03.2016 (а.с.49).

Позивачем заявлено митну вартість вказаного товару за резервним методом визначення митної вартості на умовах поставки FСА Рrzasnysz Польща, що склала 2500 євро (73204,15 грн.), яку було збільшено Рівненською митницею ДФС до 4478,21 євро (131129,53 грн.), що не оспорювалось позивачем.

Таким чином, при митному оформленні зазначеного товару позивачем сплачені митні платежі: мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами господарювання (преференційна ставка 7,5% для товарів, що походять з Європейського Союзу) у сумі 9834,71 грн.; податок на додану вартість у сумі 28192,85 грн.

Товари: "напівпричіп бортовий, тентований, тривісний, марка "КОЕGЕI" модель "S24" - 1 шт. Бувший у використанні. Призначений для перевезення вантажів по дорогам загального користування. Ідентифікаційний номер (шасі) WК0S0002400059153. Вантажопідйомність 28,340т. Маса з повним навантаженням 35,0т. Календарний рік випуску -2007" та "напівпричіп бортовий, тентований, тривісний, марка "КОЕGЕI" модель "S24" -1 шт. Бувший у використанні. Призначений для перевезення вантажів по дорогам загального користування. Ідентифікаційний номер (шасі) WК0S0002400059238. Вантажопідйомність 28,340т. Маса з повним навантаженням 35,0т. Календарний рік випуску -2007" позивачем класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 8716 39 80 00, за яким класифікуються причепи та напівпричепи; інші несамохідні транспортні засоби; їх частини: інші причепи та напівпричепи для перевезення вантажів такі, що використовувалися.

До митного оформлення позивачем подано документи, в яких зазначено, що країною походження товарів, що ввозяться, являється Європейський Союз, при цьому мито нараховано за преференційною ставкою 7,5% (код пільги 410 - Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄЄ (Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А "Тарифний графік України" до глави 1 розділу IV "Торгівля та питання, повязані з торгівлею" (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони).

Департаментом адміністрування митних платежів ДФС України направлено запит до митних органів Польщі щодо підтвердження автентичності документів походження товарів, а саме декларацій-інвойсів від 12.03.2016 №7 та №8, поданих декларантом ПП "Рівне-Тір" для підтвердження преференційного походження товарів "напівпричіп бортовий, тентований, тривісний, марка "КОЕGЕI" модель "S24", ідентифікаційний номер (шасі) WК0S0002400059153" та "напівпричіп бортовий, тентований, тривісний, марка "КОЕGЕI" модель "S24", ідентифікаційний номер (шасі) WК0S0002400059238", митне оформлення яких здійснено за електронними митними деклараціями від 25.03.2016 №204050003/2016/002008 та №204050003/2016/001998.

У відповідь на запит отримано лист Митної палати Варшави від 23.11.2016 №440000-IPCW.6131.25.2016.1.IW.1963, яким не підтверджено справжність та достовірність вищезазначених документів походження товарів, оскільки експортером не надано документи для підтвердження країни походження товарів (а.с.87-88).

У звязку з чим, за результатом документальної невиїзної перевірки дотримання ПП "Рівне-Тір" вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні товарів за електронними митними деклараціями від 25.03.2016 №204050003/2016/002008 та №204050003/2016/001998 відповідачем встановлено факт декларування недостовірних відомостей щодо імпортованих позивачем товарів.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем в результаті таких дій митних платежів, у звязку з чим донараховано мито на товари, що ввозяться на митну територію Україні субєктами господарювання за березень 2016 року на суму 6556,48 грн. та податок на додану вартість за березень 2016 року на суму 1311,30 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 1 Митного Кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 МК України).

Відповідно до частини 8 статті 264 МК України, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації, вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Отже, декларант або уповноважена ним особа, здійснюючи ввіз на митну територію України товарів або транспортних засобів з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації несе повну відповідальність за достовірність відомостей зазначених в ній, в тому числі щодо достовірності країни походження товару.

Статтею 318 МК України встановлено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України (частина 1). Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України (частина 2). Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (частина 3).

Частиною 1 статті 336 МК України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом, зокрема, проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів (пункт 7).

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 336 МК України митний контроль здійснюється шляхом, серед іншого, направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Таким чином, твердження представника позивача про те, що органи доходів і зборів не вповноважені здійснювати контроль та регулювання спірних правовідносин спростовуються вищезазначеними положеннями Митного Кодексу України.

Пунктом 2 частини 2 статті 351 МК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Статтею 352 МК України визначено перелік матеріалів, які можуть бути використані посадовими особами органів доходів і зборів для підготовки висновків за результатами перевірок, зокрема: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Такі підозри можуть обєктивно грунтуватись, серед іншого, на отриманих від уповноваженого органу іноземної держави документально підтверджених відомостях щодо, зокрема, країни походження товару.

Судом встановлено, що Департаментом адміністрування митних платежів ДФС України направлено запит до митних органів Польщі щодо підтвердження автентичності документів походження товарів, а саме: декларацій-інвойсів від 12.03.2016 №7 та №8, поданих позивачем для підтвердження преференційного походження товарів "напівпричіп бортовий, тентований, тривісний, марки "KOEGEI" модель "S24", ідентифікаційний номер (шасі) WK0S0002400059153", "напівпричіп бортовий, тентований, тривісний, марки "KOEGEI" модель "S24", ідентифікаційний номер (шасі) WK0S0002400059238", митне оформлення яких здійснено за електронними митними деклараціями від 25.03.2016 №204050003/2016/002008 та №204050003/2016/001998.

У відповідь на запит ДФС України отримано лист Митної палати Варшави від 23.11.2016 №440000-IPCW.6131.25.2016.1.IW.1963, яким не підтверджено справжність та достовірність вищезазначених документів походження товарів, оскільки експортером не надано документи для підтвердження країни походження товарів (а.с.87-88).

Статтею 36 МК України визначено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі (частина перша). Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом (частина друга). Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару (частина третя).

Відповідно до частини 7 цієї ж статті МК України повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Відповідно до статті 16 Протоколу І до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a)сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b)у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Згідно статті 25 Протоколу І до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, підтвердження походження повинні подаватися до митних органів країни імпорту згідно з чинним порядком цієї країни. Ці органи можуть вимагати перекладу підтвердження походження, а також подання разом із митною декларацією на ввезення заяви імпортера про те, що ввезені товари відповідають умовам, необхідним для застосування цієї Угоди.

Статтею 28 цього ж Протоколу 1 передбачено, що до складу документації, зазначеної в статтях 17(3) і 22(3) цього Протоколу, використовуваної для підтвердження того, що товари, вказані в сертифікаті з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу, можуть входити, inter alia, такі документи:

(a)прямі свідчення процесів, виконаних експортером чи постачальником для отримання розглядуваного майна, що містяться, наприклад, у його обліковій документації чи у міжнародній системі обліку;

(b)документи, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни;

(c)документи, що підтверджують обробку матеріалів у Європейському Союзі або Україні, видані чи складені в ЄС або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни;

(d)сертифікати з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні згідно з цим Протоколом;

(e)належні свідчення про обробку, виконану з межами Європейського Союзу або України згідно з положеннями статті 12 даного Протоколу, які підтверджують, що вимоги цієї статті були виконані.

Враховуючи зазначене, подання зазначених документів не є обовязковим в силу зазначеної норми, але є допустимим для підтвердження того, що товари, вказані в сертифікаті з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс можуть бути визнані такими, що походять, зокрема, з Європейського Союзу.

Вищезазначені документи не надавались позивачем до поданих митних декларацій для оформлення процедур розмитнення імпортованих товарів, що і не стверджувалось представником позивача у суді.

Згідно статті 33 Протоколу І до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку (пункт 2).

Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними (пункт 3).

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу (пункт 5).

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції (пункт 6).

Згідно вищенаведених положень Протоколу І до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами слідує, що отримання на запит щодо підтвердження походження товару відповіді, яка не містить достатньої інформації для визначення справжнього походження товарів, є підставою для відмови у наданні права на преференції.

Так, згідно зі статтею 289 МК України обов'язок із сплати митних платежів виникає, зокрема, після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки орган доходів і зборів самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов'язання; в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Об'єктом оподаткування, згідно із підпунктом а) пункту 185.1 статті 185 ПК України, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 ПК України).

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно із пунктами 54.3 та 54.4 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Відповідачем по даній справі отримано офіційну відповідь за міжнародним запитом до митних органів Польщі щодо підтвердження автентичності документів походження товарів, згідно якої, справжність та достовірність документів походження товарів не підтверджена.

Тому, документи на імпортований товар, додані позивачем до митних декларацій, та на які посилався позивач при визначенні країни походження транспортних засобів, є сумнівними.

Суд зазначає, що інформація, надана митним органом Польщі, як країни, з якої імпортовано товар, є підставою вважати подані позивачем при декларуванні документи недостовірними в частині визначення країни походження товару, що призвело до безпідставного застосування преференційної ставки мита на товари походженням з Європейського Союзу, що ввозяться на територію України субєктами господарювання в розмірі 7,5% замість звичайної ставки 10% згідно розділу XVII Митного тарифу України затвердженого Законом України від 19.09.2013 № 584-VII "Про Митний тариф України" та, як наслідок - до несвоєчасного та неповного нарахування та сплати митних платежів.

В свою чергу, частиною 6 статті 345 МК України передбачено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

За таких обставин, суд вважає правомірними прийняті ГУ ДФС у Рівненській області оспорювані податкові повідомлення-рішення, оскільки помилкове визначення країни походження товару, імпортованого позивачем за митними деклараціями від 25.03.2016 №204050003/2016/002008 та №204050003/2016/001998, призвело до безпідставного застосування преференції щодо сплати мита на товари походженням з Європейського Союзу, та, наслідком стало заниження митних платежів та несплати їх до Державного бюджету України на загальну суму 7867,78 грн.

Також суд звертає увагу, що позивач пояснив виявлені факти щодо непідтвердження з країни-експортера походження товару ймовірністю невчинення певних дій контрагентом позивача, у якого придбав вказаний товар позивач. При цьому позивач обмежився твердженнями про те, що при декларуванні подав усі належні документи, а митним органом здійснено їх перевірку і порушень не було установлено.

Такі доводи не можуть прийматися до уваги, оскільки завершення митного оформлення не означає закінчення митного контролю та не є беззаперечною підставою стверджувати про достовірність відомостей декларації.

Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначає, що у цій справі не доведено вчинення ним умисних дій, спрямованих на заниження митної вартості товару.

З приводу чого суд зазначає, що у відповідності до статті 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, законодавець у статті 109 ПК України не встановлює вину як елемент податкового правопорушення.

Під виною розуміють психічне ставлення особи до своєї протиправної поведінки та її результатів. Розрізняють дві форми вини: умисел і необережність. Умисел характеризується усвідомленням особою протиправності своєї поведінки і бажанням їх настання або байдужим ставленням до нього. Необережність характеризується тим, що особа, хоча й усвідомлює протиправність своєї поведінки, не передбачає можливість наслідків, не бажає їх настання, але повинна була усвідомлювати характер своєї поведінки і передбачати наслідки.

Таким чином, встановлення саме умислу позивача на заниження митної вартості товару не є необхідним для донарахування податкових зобов'язань.

Такі висновки суду узгоджуються із позицією Вищого адміністративного суду України у постанові від 06.09.2017 №К/800/50423/15.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

В силу ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати на користь позивача не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позивачу - Приватному підприємству "Рівне-Тір" у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.