Постановление суда № 69160400, 19.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В., при секретарі Горбачовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави у особі Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення,

за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 березня 2017 року, -

встановила:

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14 березня 2017 року названий позов задоволено.

Постановлено відшкодувати ОСОБА_1 за рахунок державного бюджету шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 391 995 грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі Державна казначейська служба просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представники ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримали.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлені належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги до Державної казначейської служби України, суд першої інстанції виходив із того, що позивачу кримінальним правопорушенням було завдано шкоди на суму 391 995 грн. 50 коп., яка не відшкодована, а відсутність закону, який б передбачав порядок відшкодування такої шкоди, не може бути підставою для відмови у захисті порушеного права.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

З матеріалів справи вбачається, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 05 листопада 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Вирок набрав законної сили.

Даним вироком встановлено, що ОСОБА_1, як потерпілому у кримінальній справі було завдано матеріальну шкоду діями ОСОБА_2, який незаконно заволодів грошовими коштами позивача у розмірі 291 995 грн. 00 коп.

Крім того, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 291 995 грн. 50 коп., та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. 00 коп.

04 липня 2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 51553338 про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів на користь ОСОБА_1

Постановою державного виконавця від 22 вересня 2016 року, виконавчий лист повернуто стягнувачу, оскільки у у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи розшуку такого майна, виявилися безрезультативними.

Відповідно до ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що Державна казначейська служба України не несе відповідальності за дії органів державної влади, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Постановою КМУ «Про затвердження Положення про Державну казначейську службу України» таким органом є Державна казначейська служба України.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідний законодавчий акт, який б передбачав встановлення механізму та порядку відшкодування такої шкоди, ще не розроблений, колегія суддів оцінює критично, оскільки зазначена обставина не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування шкоди, у випадку їх доведеності та обґрунтованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що заочне рішення суду від 14 березня 2017 року ухвалено з додержанням норм матеріального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

При прийнятті апеляційної скарги сплата апелянтом судового збору була відстрочена до закінчення розгляду справи. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4 311 грн. 94 коп. підлягає стягненню з Державної казначейської служби України в дохід держави.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України відхилити.

Заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 березня 2017 року залишити без змін.

Стягнути з Державної казначейської служби України судовий збір в розмірі 4 311 грн. 94 коп. в дохід держави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання неюзаконної сили.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: І.М. Білич

Н.В. Поліщук