Приговор № 69145322, 07.09.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження № 1-кп/263/501/2017 Справа № 263/7305/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2017 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Васильченко О.Г., при секретарі Добровольскій Д.В., за участю прокурора Донбай В.В., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Маріуполі Донецької області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, судимого 11.03.2013 року Іллічівським районним судом м.Маріуполя за ст.ст. 187 ч.2,185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.2,69,70 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна, вирок змінений ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25.09.2013 року, призначене покарання строком на 4 роки з конфіскацією майна, звільнений 18.05.2016 року, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає за адресою: м.Маріуполь, вул. Островського, буд.40,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 28.02.2017 року приблизно о 20 годині 20 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись біля будинку № 160, розташованого по пр. Будівельників в Центральному районі м. Маріуполя Донецької області, в ході словесного конфлікту з раніше незнайомим ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який виник на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, стоячи навпроти останнього, внаслідок власних необережних дій, умисно, наніс удар правою рукою, стиснутою в кулак, у область нижньої щелепи потерпілого ліворуч, внаслідок чого останній впав назад на тверде покриття, вдарившись правою частиною голови о бордюр, чим заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження, відповідно до висновку СМЕ № 326 від 31.03.2017 р., у вигляді закритої черепно-мозкової травми: забою головного мозку важкого ступеня із здавленням субдуральною і епідуральною гематомою в правій тімяній області, лінійного перелому луски правої скроневої кістки, що розповсюджується на тімяну кістку, забоїв мяких тканин правої лобово-тімяно-скроневої області, які по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя у момент спричинення, після чого з місця скоєння злочину зник.

У судовому засіданні ОСОБА_2 вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав, суду пояснив, що він дійсно 28.02.2017 року приблизно о 20 годині 20 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись біля будинку № 160, розташованого по пр. Будівельників в Центральному районі м. Маріуполя Донецької області, в ході словесного конфлікту з раніше незнайомим ОСОБА_3 наніс йому удар рукою в область обличчя, в щелепу, від удару той упав на асфальт чи землю, він не бачив. Він допоміг потерпілому піднятися, потім до них підійшла дружина потерпілого, ніяких тілесних ушкоджень на обличчі в потерпілого не було, і він пішов. У скоєному розкаюється, проживає з бабусею, співмешканкою, в нього має народитися дитина, працює неофіційно, влаштуватися на роботу офіційно не може, оскільки загубив свій військовий квиток, йому була видана повістка про явку до військомату для отримання військового білету, шкоду потерпілому відшкодував частково з власної ініціативи, позов про відшкодування шкоди потерпілий не подавав, позов прокурора про відшкодування витрат на лікування потерпілого визнає.

Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що він не звертався з позовом про відшкодування шкоди, ніяких претензій до ОСОБА_2 не має, ОСОБА_2 за своєю ініціативою відшкодував шкоду, просить суд не призначати ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі.

Суд, зважаючи на думку обвинуваченого про недоцільність дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються, роз'яснивши обвинуваченому ОСОБА_2 вимоги ст. 349 КПК України, той факт, що обвинувачений повністю визнав вину в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, ухвалив справу розглянути без дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_2 доведена повністю, його дії правильно кваліфіковані за ст. 128 КК України, тому що він своїми необережними діями спричинив тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання.

ОСОБА_2 раніше судимий, кримінальне правопорушення скоїв у стані алкогольного сп`яніння, що суд розцінює як обставину, яка обтяжує покарання, однак вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, розкаявся в скоєному, що суд розцінює як пом'якшувальну покарання обставину, за місцем мешкання зарекомендував себе з посереднього боку, має родину, матеріальна шкода потерпілому відшкодована.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції ст.128 КК України із застосуванням вимог ст. 75 КК України, звільнивши його від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк і поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Позов прокурора про стягнення з ОСОБА_2 витрат у сумі 9962 грн. 95 коп. на лікування потерпілого підлягає задоволенню, з ОСОБА_2 підлягають стягненню затрати на лікування потерпілого в сумі 9962грн.95 коп. на користь місцевого бюджету Маріупольської міської ради, розрахунковий рахунок Комунального закладу охорони здоров`я «Обласної лікарні інтенсивного лікування м.Маріуполя».

Речові докази по справі - куртка, штани, светр, сім-картка оператора «МТС», які належать потерпілому ОСОБА_3 та зберігаються в камері зберігання речових доказів Центрального ВП ГУНП в Донецькій області, підлягають передачі за належністю ОСОБА_3, 3 бум/пакети зі змивами, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Центрального ВП ГУНП в Донецькій області, підлягають знищенню, лазерний диск з відеозаписом, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, підлягає зберіганню в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 128 КК України і призначити покарання за ст. 128 КК України у вигляді обмеження волі строком на два роки.

Відповідно до вимог ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання з випробуванням на один рік.

Відповідно до вимог ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язок повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстарації до уповноваженного органу з питань пробації.

Згідно вимогам ст. 57,58 КВК України, в разі затримання, у строк покарання зараховувати час тримання під вартою з моменту затримання до постановки засудженого на облік у виправному центрі, за правилами, передбаченими у ст. 72 КК України, одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету Маріупольської міської ради, розрахунковий рахунок Комунального закладу охорони здоров`я «Обласної лікарні інтенсивного лікування м.Маріуполя», ОКПО 37989721, р/рахунок № 31412544700052 в ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, матеріальну шкоду в розмірі 9962,95 грн.

Речові докази у справі: куртку, штани, светр, сім-картку оператора «МТС», які належать потерпілому ОСОБА_3 та зберігаються у камері зберігання речових доказів Центрального ВП ГУНП в Донецькій області передати за належністю ОСОБА_3; 3 бум/пакети зі змивами, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Центрального ВП ГУНП в Донецькій області знищити; лазерний диск з відеозаписом, який зберігається у матеріалах кримінального провадження - зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області протягом 30 днів з моменту його оголошення.

Суддя О.Г.Васильченко