№ 69096586, 25.09.2017, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2017 р.Р і в н е 817/968/1716год. 05хв.

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ-ДЕЙЛ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішення В С Т АН О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Вест-Дейл» з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2017 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, яким визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість, винесені безпідставно, оскільки до перевірки були надані всі первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції з ТОВ «Реалбуд-М», і зауважень щодо форми та змісту таких документів податковим органом не зазначено, а тому такі документи є обовязковими для врахування у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Вест-Дейл».

Позивач зазначає, що відповідачем не було взято до уваги ту обставину, що всі товарно-матеріальні цінності були отримані від контрагента та використані у власній господарській діяльності позивача, про що зазначено вказано в акті перевірки.

Крім того, позивач зазначив, що акт перевірки не містить доказів неможливості реального здійснення ТОВ «Вест-Дейл» господарських операцій з контрагентом з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт або послуг.

Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Позивач в судове засідання, призначене на 25.09.2017, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

Відповідач позовні вимоги не визнав, подав суду письмові заперечення, у яких зазначив, що на виконання ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області було проведено позапланову документальну перевірку ТОВ «Вест-Дейл» по взаєморозрахунках з ТОВ «Реалбуд-М» за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

За наслідками такої перевірки було встановлено, що фактично ТОВ «Вест-Дейл» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання (купівлі) отримання товарів у ТОВ «Реалбуд-М» і складено видаткові накладні всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, оскільки відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу пятого ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

У звязку із такими обставинами відповідач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення у повній мірі відповідають вимогам законодавства і підстави для їх скасування в судовому порядку відсутні, тому просив суд відмовити у задоволенні позову за безпідставністю вимог.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. До початку судового засідання подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Судом не визнавалася обов'язковою участь представника відповідача в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для вирішення справи по суті.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у ході судового засідання подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в період з 15.03.2017 по 21.03.2017 на підставі наказу Головного управління ДФС у Рівненській області від 15.03.2017 №222 та направлення від 15.03.2017 №03/17-00-14-01, згідно із пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, на підставі ст. 20 розділу 1, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, ст. 82, ст. 86 глави 8 розділу II ПК України була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Вест-Дейл» з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за результатами проведених взаєморозрахунків з ТОВ «Реалбуд-М» за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 (т. 1 а.с. 38).

За наслідками проведення такої перевірки відповідачем складено акт позапланової виїзної документальної перевірки №138/137-00-14-00/38342744 від 28.03.2017 (далі акт перевірки) (т. 1 а.с. 11-28).

У відповідності до висновків акту, перевіркою встановлено порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. ІІІ ПК України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за 2016 рік на суму 67 798 грн. та п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 п. 200.4 ст. 200 п. 201.10 ст. 201 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до завищення суми відємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за квітень 2016 року в сумі 75 331 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.2017 №0002251401, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток в сумі 84 747 грн., з яких 67 798 грн. за податковими зобовязаннями та 16 950 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 11.04.2017 №0002261401, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 75 331 грн. та (т. 1 а.с. 9, 10).

Як вбачається з акту перевірки, підставами для донарахування грошового зобовязання та зменшення відємного значення суми податку на додану вартість позивачу слугували обставини щодо нереальності господарських операцій з придбання товарів у ТОВ «Реалбуд-М».

Так судом встановлено, що до перевірки та до матеріалів справи позивачем надано документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції з ТОВ «Реалбуд-М», а саме: Договір поставки №05-01 від 05.04.2016, видаткова накладна №0036 від 06.04.2016, видаткова накладна №0041 від 07.04.2016, видаткова накладна №0052 від 13.04.2016, податкова накладна №53 від 13.04.2016, податкова накладна №43 від 06.04.2016, податкова накладна №44 від 07.04.2016, витяг є Єдиного реєстру податкових накладних №302244, витяг є Єдиного реєстру податкових накладних №302165, платіжне доручення №214 від 07.04.2016, платіжне доручення №211 від 06.04.2016, платіжне доручення №219 від 13.04.2016, платіжне доручення №769 від 13.04.2016, видаткова накладна №124 від 28.03.2016 від ТОВ «СВП «Агрофірма «Дружба», інформаційний лист від 27.03.2016 від ТОВ «СВП «Агрофірма «Дружба», контракт №05-04-16 від 05.04.2016, укладений з P.Р.H.U/KAMPOL (Польща), заявка №09 від 05.04.2016 на транспортні послуги, заявка №12 від 05.04.2016 на транспортні послуги, заявка №10 від 05.04.2016 на транспортні послуги, заявка №08 від 05.04.2017 на транспортні послуги, заявка №16 від 12.04.2016 на транспортні послуги, акт №08 від 11.04.2016 здачі-прийняття робіт (надання послуг), акт №10 від 12.04.2016 здачі-прийняття робіт (надання послуг), акт №281 від 18.04.2016 здачі-прийняття робіт (надання послуг), акт надання послуг №56 від 11.04.2016, акт надання послуг №57 від 11.04.2016, платіжне доручення №231 від 20.04.2016 про оплату транспортних послуг, платіжне доручення №794 від 29.04.2016 про оплату транспортних послуг, СМR №097657 від 06.04.2016, СМR №005918 від 06.04.2016, СМR №076991 від 07.04.2016, СМR №076992 від 07.04.2016, СМR №0016618 від 14.04.2016, митна декларація №20450002/2016/002381 від 07.04.2016, митна декларація №20450002/2016/002380 від 07.04.2016, митна декларація №20450002/2016/002897 від 13.04.2016, митна декларація №20450002/2016/002285 від 06.04.2016, митна декларація №20450002/2016/002284 від 06.04.2016, фітосанітарний сертифікат №75/17-041/ВХ- 562289 від 07.04.2016, фітосанітарний сертифікат №75/17-041/ВХ-562290 від 07.04.2016, фітосанітарний сертифікат №75/17-015/ВХ-576794 від 14.04.2016, фітосанітарний сертифікат №75/17-015/ВХ-561691 від 06.04.2016, фітосанітарний сертифікат №75/17-015/ВХ-561690 від 06.04.2016, сертифікат EUR.1 №204.000474 від 07.04.2016,сертифікат EUR.1 №204.000475 від 07.04.2016, сертифікат EUR.1 №204.000508 від 14.04.2016, сертифікат EUR.1 №204.000472 від 06.04.2016, сертифікат EUR.1 №204.000471 від 06.04.2016, податкова накладна №1 від 06.04.2016, податкова накладна №2 від 06.04.2016, податкова накладна №3 від 07.04.2016, податкова накладна №4 від 07.04.2016, податкова накладна №8 від 15.04.2016, оборотно-сальдові відомості по взаємовідносинах з ТОВ «Реалбуд-М» та інформаційна довідка Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №92241536 від 18.07.2017 року (т. 1 а.с. 53-147, 155-250, т. 2 а.с. 1-230).

Як вбачається з акт перевірки, зауважень щодо форми та змісту таких документів відповідачем не зазначено, тому суд погоджується з позивачем, що такі документи є обовязковими для врахування у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Вест-Дейл».

Всі товарно-матеріальні цінності згідно вищезазначених документів були отримані та використані в господарській діяльності позивача, про що також зазначено в письмових поясненнях платника податків та зазначено в акті перевірки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 розділу І ПК України, податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (із наступними змінами та доповненнями) передбачено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (із наступними змінами та доповненнями), одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми (документального оформлення).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (із наступними змінами та доповненнями), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно зі ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом наведених вище положень ПК України вбачається, що інших документів які б підтверджували право платника податків на податковий кредит законодавством не вимагається.

Надані до перевірки документи свідчать про те, що продавцями товарів були виписані податкові накладні, які містять всі, передбачені ст. 201 розділу V ПК України обовязкові реквізити.

Згідно п. 201.8 ст. 201 розділу V ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, на момент виписування податкових накладних, контрагент позивача був зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Також суд зазначає, що згідно з п. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 №755-ІV (із наступними змінами та доповненнями), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У відповідності до ч. 2 вказаної статті, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі лише у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Контрагент позивача набув прав юридичної особи з дня його державної реєстрації і відомості щодо нього були внесені до Єдиного державного реєстру (т. 3 а.с. 3-4).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Статтею 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Стосовно встановленої перевіркою нереальності виконання господарських операцій між ТОВ «Вест-Дейл» та ТОВ «Реалбуд-М», то, як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.04.2015 у справі №К/800/17661/14, відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездітності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Разом з тим, відповідачем не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання господарських операцій за спірними договорами, узгодженості дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів, а тому, таке твердження відповідача є необґрунтованими належними засобами доказування, припущеннями. Відхиляючи доводи контролюючого органу суд виходив з наступного, що ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» за № 996-XIV від 16.07.1999 (із наступними змінами та доповненнями) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обовязковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та звязку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

В акті перевірки відсутня інформація про наявність обвинувального вироку відносно ТОВ «Реалбуд-М». Крім того, в акті перевірки не зазначено про проведення зустрічних перевірок по взаємовідносинах позивача з контрагентом, а також в акті перевірки відсутня інформація про наявність судових рішень про визнання нереальними спірних господарських операцій.

Відповідно до п. 78.8 ст. 78 ПК України, порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Одночасно, наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745) затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (далі по тексту Порядок №727), згідно п. 5 Розділу ІІ якого зазначено, що факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших субєктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Також, абз. 2 п. 4 Розділу ІІІ Порядку №727 передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Як свідчать обставини справи, висновки перевірки стосовно нереальності здійснення операцій ґрунтуються на інформації з кримінального провадження №32016180000000088 від 16.09.2016 та аналітичної системи співставлень.

Проте, в акті перевірки не зазначено про проведення зустрічних звірок ТОВ «Реалбуд-М».

Отже, аналіз акту перевірки свідчить про невідповідність його загальної та описової частини вимогам, встановленим у Порядку №727, оскільки вони не відображають фактичних обставин справи та не містять чіткого обґрунтування і доказів порушення ТОВ «Вест-Дейл» податкового законодавства.

Крім того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 , заява №803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 , заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 , заява №6689/03), які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV (із наступними змінами та доповненнями) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на податковий кредит з податку на додану вартість за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, повязаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З огляду на зазначене, висновок перевірки про безпідставність віднесення ТОВ «Вест-Дейл» до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат по операціям придбання товарів у ТОВ «Реалбуд-М» не забезпечено належною доказовою базою, а отже спірні рішення підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 11.04.2017 №0002251401 та №0002261401.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи наведене, позивачу слід присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Рівненській області 2 401 (дві тисячі чотириста одну) грн. 17 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №1468 від 15.06.2017 (т. 1 а.с. 2).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області від 11 квітня 2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Присудити на користь позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ-ДЕЙЛ" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області судовий збір у розмірі 2401 (дві тисячі чотириста одну) грн. 17 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д.П.

ОСОБА_2