Постановление суда № 69063211, 19.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2017 року м. Київ К/800/17614/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В., Єрьоміна А.В., Горбатюка С.А.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі №489/4171/16-а за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, в якому просила: визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії державного службовця ОСОБА_4 у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців - протиправними; скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва № 17/3 від 17.03.2016 р. про відмову ОСОБА_4 у проведенні перерахунку пенсії; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва здійснити з 01.05.2016 р. перерахунок та виплату ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, пенсії із застосуванням 90 % від суми заробітної плати з урахуванням всіх її складових, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та здійснити виплати, з урахуванням отриманих сум, на підставі Довідки про складові заробітної плати, виданої Апеляційним судом Миколаївської області від 03.03.2016 р. за №8-11/7/2016; судові витрати покласти на відповідача.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 вересня 2016 року позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з постановою районного суду відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року управлінню Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з тим, що заявником пропущено строк на апеляційне оскарження, а підстави зазначені в клопотанні про поновлення строку визнані судом неповажними.

Від управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва 05 квітня 2017 року до суду надійшла заява про поновлення строку апеляційного оскарження, яка мотивована відсутністю коштів на сплату судового збору.

У зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху від 21 лютого 2017 року, суддя відмовив у відкритті апеляційного провадження.

У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені апеляційним судом, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

За правилами частини четвертої статті 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Як установлено апеляційним судом, відповідач звертався з апеляційною скаргою 23 вересня 2016 року, проте у зв'язку з несплатою судового збору апеляційна скарга залишалася апеляційним судом без руху та була повернута.

В якості підстави для поновлення строку апеляційного оскарження відповідач зазначає відсутність коштів на оплату судового збору.

Такі обставини визнані апеляційним судом неповажними, оскільки відсутність та/або обмежене фінансування установи не може бути підставою як для звільнення його від сплати судового збору, так і для поновлення процесуального строку, встановленого законом.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду та зазначає, що зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, оскільки відповідачем не надано суду доказів неможливості сплати судового збору, а отже, особі, яка подає апеляційну скаргу необхідно довести наявність об'єктивних перешкод, які не дозволили подати апеляційну скаргу в 10-денний строк з моменту набрання рішенням суду першої інстанції законної сили.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області відхилити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: