№ 69060943, 18.09.2017, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2017 року 12 год. 35 хв. РівнеСправа № 817/1167/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Маринич В.М.; представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 22 серпня 2017 року); представника відповідача не прибув; представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 (довіреність від 05 травня 2017 року); розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Консюмерс-Скло-Зоря» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Консюмерс-Скло-Зоря» (далі іменується позивач) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі іменується відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000474109 від 25.07.2017, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 183283 грн. 20 коп. та нараховано штрафні санкції в розмірі 45820 грн. 80 коп.

Ухвалою судді від 07.08.2017 провадження в адміністративній справі відкрито, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, пояснив суду, що 12.05.2017 ним отримано податкове повідомлення-рішення від 05.05.2017 №0000364109, згідно якого, на підставі акту камеральної перевірки №1, товариству зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2017 року на суму 183 283 грн. та здійснено нарахування штрафу в розмірі 45 821 грн. 16.05.2017 надійшов лист фіскального органу, яким повідомлялось про помилкове направлення податкового повідомлення-рішення та здійснення його відкликання.

Крім того, як зазначив представник позивача, 28.07.2017 товариство повторно отримало податкове повідомлення-рішення по Декларації за лютий 2017 року від 25.07.2017 №0000474109 із зазначенням ймовірної суми завищення бюджетного відшкодування в сумі 183 283,2 грн. та штрафні санкції в розмірі 45 820,8 грн. Згідно тверджень контролюючого органу, товариство завищило суму бюджетного відшкодування, що стосується господарських відносин між товариством та ТОВ «УСТ-ГРУП».

Проте, на думку представника ПрАТ «Консюмерс-Скло-Зоря», відповідач не брав до уваги, що позивачем надано всі належні та достатні докази фактичного здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом. Уся первинна документація, що стосується господарських операцій, наявна та оформлена відповідно до законодавства України. Як стверджує представник, неможливість провести зустрічну звірку з ТОВ «УСТ-ГРУП» через його відсутність за юридичною адресою не є законною підставою вважати господарські операції між товариством і ТОВ «УСТ-ГРУП» нереальними. Акт ГУ ДФС у Черкаській області про відсутність ТОВ «УСТ-ГРУП» за місцезнаходженням та неможливість проведення позапланової виїзної перевірки № 165 від 12.06.2017, на який посилається відповідач в ОСОБА_1 про результати документальної перевірки, підтверджує лише факт неможливості проведення перевірки, тому він не є джерелом отримання податкової інформації та носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог чинного законодавства. Крім того, дослідження контрагентів ТОВ «УСТ-ГРУП» не має жодного відношення до господарських операцій між Товариством та ТОВ «УСТ-ГРУП».

Представник підприємства наголошує, що камеральна перевірка податкової декларації з ПДВ за лютий 2017 року та позапланова документальна виїзна перевірка згідно Наказу №1078 від 17 травня 2017 року проведені з порушеннями чинного законодавства, тому не можуть створювати жодних правових наслідків для товариства.

Тому, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000474109 від 25.07.2017.

Відповідач Офіс великих платників податків державної фіскальної служби України подав заперечення проти адміністративного позову, де вказав, що за результатами перевірки позивача було встановлено порушення податкового законодавства, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 183283 грн. 20 коп. та завищено суму бюджетного відшкодування в розмірі 183283 грн. 20 коп. Так, фіскальний орган стверджує, що господарські операції, які були оформлені позивачем при придбанні склобою у ТОВ «УСТ-ГРУП», фактично не відбулися, оскільки саме ТОВ «УСТ-ГРУП» не є виробником реалізованої продукції, а підтвердити реальність придбання склобою в контрагентів ТОВ «УСТ-ГРУП» по ланцюгу постачання неможливо. Тому, відповідач прийшов до висновку про нереальність вказаних господарських операцій. Таким чином, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судове засідання відповідач, належним чином повідомлений про місце, дату та час судового розгляду справи, не прибув.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УСТ-ГРУП» у судовому засіданні пояснив суду, що підприємство завжди знаходилося за місцем своєї реєстрації, господарську діяльність здійснює систематично. Господарські операції з ПрАТ «Консюмерс-Скло-Зоря» мають реальний характер, тому що підприємство не один рік поставляє товариству склобій, який ТОВ «Уст-Груп» придбавається в контрагентів, що не суперечить суті господарської діяльності.

У судовому засіданні 18.09.2017 судом проголошена вступна і резолютивна частини рішення.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного зясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Консюмерс-Скло-Зоря» пройшло процедуру державної реєстрації, а відтак набуло правового статусу субєкта господарювання в розумінні частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 №755-IV (далі іменується Закон України №755-IV); перебуває на обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби України (статті 63, 64 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується ПК України)); та зареєстроване за юридичною/податковою адресою: 35314, село Зоря, вулиця Промислова, 1 (стаття 45 ПК України, статті 1, 17, 18 Закону України №755-IV).

17 березня 2017 року позивачем подано електронну податкову декларацію з ПДВ за лютий 2017, у відповідності до якої визначено, що за звітний період підлягає відшкодуванню на рахунок у банку сума від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 7 394 539 грн. (ряд. 20.2.1). Одночасно товариством було подано Розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування від 17 березня 2017 р. в сумі 7 394 539 грн. (а.с. 18-32 т. І).

25 квітня 2017 року на адресу товариства надійшов ОСОБА_1 №784/28-10-41-09/22555135 від 19.04.2017 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та щодо суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за лютий 2017 р.». Відповідно до висновків ОСОБА_1 камеральної перевірки №1 контролюючий орган зменшив заявлену товариством суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2017 року на суму 183 283 грн. (а.с.35-46 т. І).

12 травня 2017 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 05.05.2017 №0000364109, відповідно до якого на підставі акту камеральної перевірки товариству зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2017 року на суму 183 283 грн. та здійснено нарахування штрафу в розмірі 45 821 грн.

16 травня 2017 року на адресу товариства надійшов лист від 11.05.2017 «Про відкликання ППР», яким повідомлялось про помилкове направлення товариству податкового повідомлення-рішення від 05.05.2017 №0000364109 та здійснено його відкликання.

ПрАТ «Консюмерс-Скло-Зоря» подало скаргу від 18.05.2017 на вказане податкове повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України.

20 липня 2017 року товариство отримало лист з ДФС «Про розгляд скарги» №15367/6/99-99- 11-01-02-25, відповідно до якого вказано, що податкове повідомлення-рішення було відкликане, тому воно не може бути предметом оскарження.

Відповідачем прийнято Наказ від 17.05.2017 №1078 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», відповідно до якого перевірка має бути проведена з питань, що стали предметом заперечення до ОСОБА_1 камеральної перевірки №784/28-10-41-09/22555135 від 19.04.2017, відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ. Термін перевірки встановлений з 23 травня 2017 року тривалістю 15 робочих днів. (а.с.57-58 т.І).

23 травня 2017 року на адресу товариства надійшов лист від фіскального органу від 18.05.2017 «Про розгляд заперечень до ОСОБА_1 від 19.04.2017 №784/28-10-41-09/22555135», відповідно до якого вирішено провести документальну позапланову перевірку ПрАТ «Консюмерс-Скло-Зоря» з питань, що стали предметом заперечення.

У межах проведеної перевірки фіскальний орган направив запити «Про надання інформації» вх. №60 від 23.05.2017 та №62 від 24.05.2017, на які позивач надав відповіді, запитувані оригінали та копії документів (а.с.62-65 т. І).

Відповідно до наказу відповідача №1297 від 12.06.2017 «Про продовження термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки» позапланова документальна перевірка продовжена з 14 червня 2017 року на 10 робочих днів у зв'язку з отриманням податкової інформації від податкових інспекцій.

За результатом перевірки складений ОСОБА_1 №1544/2810-4109/22555135 від 05.07.2017 «Про результати документальної позапланової перевірки Приватного акціонерного товариства «Консюмерс-Скло-Зоря» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «УСТ-ГРУП» за лютий 2017 року, у відповідності до якого зроблено висновок про порушення товариством:

пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 183 283,2 грн., у тому числі за лютий 2017 року на суму 183283,2 грн.;

пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2017 року на суму 183 283,2 грн.

пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на суму 183283,2 грн., у тому числі за лютий 2017 року (а.с.72-89 т. І).

За результатом розгляду поданих товариством заперечень на акт перевірки відповідачем прийнято рішення про залишення висновків акту перевірки без змін (а.с.97-104 т.І).

25.07.2017 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України прийняте податкове повідомлення-рішення №0000474109, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 183283 грн. 20 коп. та нараховано штрафні санкції в розмірі 45820 грн. 80 коп. (а.с.15-16 т. І).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених субєктом владних повноважень в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення, на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд зазначає наступне.

За приписами пункту 44.1. статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів, лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за умови наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені нормами чинного законодавства.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону України №996-XIV встановлено, що господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обовязкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.6 зазначеної статті Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

З аналізу даних норм вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Для встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість належить зясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосубєктності учасників господарської операції; установлення звязку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Судом встановлено, що між товариством та ТОВ «УСТ-ГРУП» укладено Договір № СТ/2016-01-11 від 01.11.2016 року, згідно п.1.1 якого ТОВ «УСТ-ГРУП» зобов'язується поставити та передати у власність товариству склобій безбарвний (очищений) (далі - «Товар»), а товариство зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених договором (а.с.105-112 т. І).

На виконання договору та на підставі Замовлення товариства №5501137806 від 30.01.2017 р. ТОВ «УСТ- ГРУП» у лютому здійснило кілька поставок товару товариству:

01.02.2017 згідно видаткової накладної №23 від 01.02.2017, рахунку на оплату №23 від 01.02.2017, товарно-транспортної накладної № Р23 від 01.02.2017;

03.02.2017 згідно видаткової накладної №24 від 03.02.2017, рахунку на оплату № 24 від 03.02.2017, товарно-транспортної накладної № Р24 від 03.02.2017;

07.02.2017 згідно видаткової накладної №25 від 07.02.2017, рахунку на оплату №25 від 07.02.2017, товарно-транспортної накладної № Р25 від 07.02.2017;

10.02.2017 згідно видаткової накладної №26 від 10.02.2017, рахунку на оплату №26 від 10.02.2017, товарно-транспортної накладної № Р26 від 10.02.2017;

14.02.2017 згідно видаткової накладної №27 від 14.02.2017, рахунку на оплату № 27 від 14.02.2017, товарно-транспортної накладної № Р27 від 14.02.2017, видаткової накладної №28 від 14.02.2017, рахунку на оплату №28 від 14.02.2017, товарно-транспортної накладної № Р28 від 14.02.2017;

16.02.2017 згідно видаткової накладної №29 від 16.02.2017, рахунку на оплату №29 від 16.02.2017, товарно-транспортної накладної № Р29 від 16.02.2017, видаткової накладної №30 від 16.02.2017, рахунку на оплату №30 від 16.02.2017, товарно-транспортної накладної № РЗО від 16.02.2017;

17.02.2017 згідно видаткової накладної №31 від 17.02.2017, рахунку на оплату №31 від 17.02.2017, товарно-транспортної накладної № Р31 від 17.02.2017;

21.02.2017 згідно видаткової накладної №34 від 21.02.2017, рахунку на оплату №33 від 21.02.2017, товарно-транспортної накладної № Р34 від 21.02.2017, видаткової накладної №33 від 21.02.2017, рахунку на оплату №34 від 21.02.2017, товарно-транспортної накладної № РЗЗ від 21.02.2017;

24.02.2017 згідно видаткової накладної №36 від 24.02.2017, рахунку на оплату №36 від 24.02.2017, товарно-транспортної накладної № Р36 від 24.02.2017;

27.02.2017 року згідно видаткової накладної №37 від 27.02.2017, рахунку на оплату №37 від 27.02.2017, товарно-транспортної накладної № Р37 від 27.02.2017 (а.с.113-152 т. І).

За отриманий товар товариство сплатило ТОВ «УСТ-ГРУП» 1 099 699,20 грн., у тому числі 183 283,20 грн. ПДВ. Вказаний факт підтверджується платіжними дорученнями №9180001104 від 21.02.2017, №9180001411 від 07.03.2017, №9180001573 від 15.03.2017, а також платежами №33 від 20.02.2017, №40 від 01.03.2017, №45 від 09.03.2017, №51 від 17.03.2017 та №53 від 21.03.2017 (а.с.153-160 т. І).

Матеріалами справи підтверджений факт надходження товару на склад товариства, а саме прибутковими ордерами №52411466707 від 01.02.2017, №5241191304 від 03.02.2017, №5241229159 від 07.02.2017, №5241287263 від 10.02.2017, №5241300914 від 14.02.2017, №5241300919 від 14.02.2017, №5241374660 від 16.02.2017, №5241324903 від 16.02.2017, №5241374658 від 17.02.2017, №5241414387 від 21.02.2017, №5241414342 від 21.02.2017, №5241414350 від 24.02.2017, №5241451956 від 27.02.2017 (а.с.161-173 т. І).

Податкові накладні по поставці товару товариству від ТОВ «УСТ-ГРУП» за лютий 2017 року були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних за такими реєстраційними номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, 9020166338,9020132952, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11 (а.с.192-205 т. І).

Після отримання позивачем склобою від зазначеного контрагента, він пройшов вхідний контроль по якості, що підтверджується Дозволами на розвантаження сировинних матеріалів за лютий 2017 року, дослідженими судом та наявними в матеріалах справи (а.с.174-177 т.І).

ПрАТ «Консюмерс-Скло-Зоря» - це підприємство, діяльність якого полягає у виробництві склотари. Основним видом діяльності товариства є виробництво порожнистого скла (Код КВЕД 23.13 Виробництво порожнистого скла). У виробництві скляної тари разом із содою, кварцовим піском, вапняком та іншою сировиною товариство, як і усі виробники скляних виробів, використовує склобій, який переважно закуповується в інших суб'єктів господарювання. Використання склобою значно здешевлює виробництво, оскільки для плавлення склобою необхідна набагато нижча температура у скловарній печі, аніж для плавлення соди та інших складників.

Тому, поставка на підприємство склобою безпосередньо повязана з діяльністю позивача.

Склобій є важливою складовою частиною суміші для виготовлення скляної продукції, яка складається періодично головним технологом та начальником хімічної лабораторії індивідуально для різних замовлень продукції. Зазначений факт підтверджується Рецептами Шихти (суміші для виготовлення скла) за лютий 2017 року (а.с.178-189 т. І).

Крім того, за кожен місяць товариством формується Звіт про використання сировини та склобою, що відображає наступні показники по Печі №2 та Печі №3 товариства: 1) кількість замісів; 2) об'єм фактично виготовленої скломаси; 3) кількість спожитої за місяць сировини, в тому числі склобою купленого та привізного. Звіт про використання сировини та склобою за лютий 2017 року підтверджує фактичну наявність його у відповідних кількостях у підприємства.

Судом встановлено, що первинні бухгалтерські документи щодо господарських відносин позивача з ТОВ «УСТ-ГРУП», що були досліджені контролюючим органом при перевірці, відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що було підтверджено представником фіскального органу у судовому засіданні. Як вбачається з акта перевірки, відповідачем детально описано господарські операції позивача з ТВ «УСТ-ГРУП» з посиланням на всі первинні документи на їх підтвердження та встановлено факт використання придбаного позивачем у контрагента товару у власній господарській діяльності.

Висновки перевіряючих в акті перевірки ґрунтуються на тому, що наявні належним чином оформлені документи первинного бухгалтерського та податкового обліку не відображають реальних господарських правовідносин, оскільки фактичне здійснення господарських операцій відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Однак, суд не погоджується з такими висновками фіскального органу, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, а є лише необґрунтованими припущеннями.

Твердження перевіряючих про відсутність зміни реального стану позивача за наслідками правовідносин з ТОВ «УСТ-ГРУП» ґрунтується на позиції, викладеній перевіряючими в акті ГУ ДФС у Черкаській області «Про відсутність ТОВ «УСТ-ГРУП» за місцезнаходженням та неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є достатнім і належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність здійснення угод між позивачем та його контрагентом, і не є підставою для визнання формування податкового кредиту позивача непідтвердженим, так як доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських та інших документів. В акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання засвідчується лише факт неможливості її проведення без встановлення будь-яких висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Тобто такий акт не може містити жодних інших висновків, окрім висновку про неможливість проведення зустрічної звірки.

Сама по собі неможливість реалізації податковими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок контрагента не може вважатися доказом вчинення певним платником податку порушень податкового законодавства.

Аналогічна позиція викладена Вищим адміністративним судом України в постанові від 27.02.2014 у справі №К/800/41631/13.

Фіскальний орган в акті перевірки позивача здійснює детальний аналіз контрагентів ТОВ «УСТ-ГРУП». Проте, здійснення відповідачем аналізу господарської діяльності контрагентів ТОВ «УСТ-ГРУП», зокрема - ТОВ «ЧЕНГЕЛЕ», ТОВ «СТАДЕН», ТОВ «СОФІТЕКС КОМПАНІ», не відповідає Конституції України, згідно із статтею 61 якої, відповідальність осіб має індивідуальний характер, при цьому будь-які протиправні дії одних платників податків не можуть покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб.

Наявність будь-якого ймовірного порушення у контрагента, фігурування одного з контрагентів постачальника у кримінальному провадженні, відсутність керівника одного із контрагентів ТОВ «УСТ-ГРУП» за місцем реєстрації в жодному разі не може бути підставою для відповідальності ПрАТ «Консюмерс-Скло-Зоря». З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом не може бути підставою для відмови у праві товариства на податковий кредит. Цю позицію підтримує і Вищий адміністративний суд України у справі № 820/9411/15.

Товариство не мало можливості та правових підстав для перевірки господарських операцій контрагентів ТОВ «УСТ-ГРУП», тому покладення відповідальності у вигляді позбавлення права власності на частину фінансових активів, на які Товариство має законне право, є порушенням принципів законності та соціальної справедливості. Вказана правова позиція була висловлена Вищим адміністративним судом України у справі №К/9991/65231/12.

Крім того, суд зазначає, що у судовому засіданні представник ТОВ «УСТ-ГРУП» вказав, що підприємство здійснює реальну господарську діяльність, має довготривалі ділові звязки та неодноразово співпрацювало з позивачем. Поставка склобою відбулася фактично, що підтверджено відповідними первинними документами. Представник третьої особи наголосив, що товариство завжди знаходиться і працює за своєю адресою, тому не розуміє наявність акту ГУ ДФС у Черкаській області «Про відсутність ТОВ «УСТ-ГРУП» за місцезнаходженням та неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

Суд акцентує увагу на те, що особа не може нести відповідальності за неправомірні дії інших осіб (за умови необізнаності щодо їх протиправної поведінки). Відповідачем не встановлено обізнаності позивача щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність у підприємства майна та інших матеріальних ресурсів, відсутність технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та ін.).

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»). Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, повязаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобовязання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, результати перевірки контрагента позивача, контрагентів контрагента, наявність та/або відсутність контрагента за зареєстрованим місцезнаходженням, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, пояснення осіб не можуть впливати на право позивача щодо формування складу податкового кредиту, оскільки наявними у справі доказами підтверджуються обставини щодо фактичного виконання спірних господарських операцій.

За змістом статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч вимогам статті 71 КАС України, відповідачем не були доведені ті обставини, на яких ґрунтувались його заперечення на позов.

Всупереч цьому, акт перевірки, на підставі якого відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 25 липня 2017 року №0000474109, містить припущення та не містять підтверджуючих доказів щодо відсутності наміру у сторін на створення правових наслідків; щодо безтоварності господарських операцій; щодо невиконання позивачем та контрагентом взятих на себе зобовязань, що відображені у договорах, накладних, актах приймання-передачі наданих послуг, товарно-транспортних накладних.

Крім того, суд зазначає, що дії фіскального органу щодо прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, його так зване, відкликання, призначення документальної позапланової перевірки з питань, що стали предметом оскарження в акті камеральної перевірки, суперечать нормам податкового законодавства та порядку призначення, проведення перевірок.

Згідно підпункту 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Як вбачається з акту камеральної перевірки , відповідач порушив зазначену норму ПКУ при проведенні камеральної перевірки податкової декларації товариства з ПДВ за лютий 2017 року, оскільки для так званої «перевірки ланцюга постачальників» крім даних системи електронного адміністрування ПДВ використав програму АІС «Податковий блок».

Згідно Наказу №1078 від 17.05.2017 «Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки», вона проводилась на підставі підп. 78.1.5 ст. 78 ПКУ.

Відповідно до вказаної норми, документальна позапланова перевірка здійснюється коли платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення- рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях-) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Тобто, у зазначеній нормі йдеться лише про випадки, коли окремі факти чи обставини мали бути досліджені під час певної перевірки, проте досліджені не були. Проте, це не стосується камеральних перевірок податкових декларацій з ПДВ, формування податкового кредиту та заявленого на їх підставі бюджетного відшкодування, які передбачають дослідження лише даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а не так званих «ланцюгів постачання товарів».

Згідно пункту 37 Перехідних положень Податкового кодексу України, встановлено, що контролюючі органи не здійснюють документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 1 липня 2015 року, крім випадків, визначених пунктом 200.11 статті 200 цього Кодексу. Проте, контролюючий орган провівши камеральну перевірку та позапланову виїзну документальну перевірку достовірності сум бюджетного відшкодування ПДВ, що заявлялась позивачем при поданні Декларації за лютий 2017 року, порушив зазначену норму ПКУ.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачена сума судового збору у розмірі 3437 грн. 00 коп. підлягає присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень Державної фіскальної служби України.

Керуючись статтями 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 25 липня 2017 року №0000474109.

Присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Консюмерс-Скло-Зоря» (код ЄДРПОУ 22555135) суму судового збору у розмірі 3437 (три тисячі чотириста тридцять сім) грн. 00 (нуль) коп. за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень Державної фіскальної служби України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, складеної у повному обсязі, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя К.М. Недашківська