Постановление суда № 69034608, 20.09.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

про відмову у прийнятті подання

20 вересня 2017 р. Справа № 820/4255/17

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Старосєльцева О.В., розглянувши питання наявності правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі за матеріалами подання Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наноагріколь" про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна ,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник, Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наноагріколь", в якому просив підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Наноагріколь", застосованого на підставі рішення заступника начальника Головне управління ДФС у Харківській області від 18.09.2017р.

В обґрунтування заявлених вимог суб’єкт владних повноважень зазначив, що у спірних правовідносинах, Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Наноагріколь" (податковий номер 39092015), який перебуває (розміщене) за адресою м. Харків, пров.Театральний, буд.11/13. Вказане рішення Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено 18.09.2017 року 17 год. 55 хв. Головне управлінням ДФС у Харківській області вважає винесення рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків обґрунтованою мірою для негативних наслідків для Товариства з обмеженою відповідальністю "Наноагріколь", оскільки останнім було не допущено посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, що унеможливлює реалізацію контролюючим органом функції по проведенню фактичної перевірки платника податків. За таких обставин, суб’єкт владних повноважень вважає за необхідне підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків.

Дослідивши матеріали подання, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наданих до подання доказів у їх сукупності, суддя встановив наступні обставини.

З подання та доданих до нього документів вбачається, що Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено наказ від 12.09.2017 року № 4763 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Наноагріколь" (податковий номер 39092015), тривалістю 3 робочих дні з 14.09.2017 року.

На проведення перевірки посадовим особам контролюючого органу в.о. начальника ГУ ДФС у Харківській області виписано направлення від 13.09.2017 року №№6994,6995.

До подання надано до суду акт від 14.09.2017 № 2830/20-40-14-06-08/39092015 про недопуск до проведення фактичної перевірки.

Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 та п.94.6 ст. 94 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено Рішення від 18.09.2017 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті даної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України); оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Суддею встановлено, що ухвалами Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наноагріколь" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним і скасування наказу ГУ ДФС у Харківській області від 12.09.2017р. №4763 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Наноагріколь" (податковий номер 39092015) (копії додаються).

Тобто, встановлено, що на даний час відповідачем оскаржується наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Наноагріколь", тобто законність проведення перевірки, недопуск до якої призвело до застосування адміністративного арешту.

Отже, виходячи із системного аналізу положень ст.183-3 КАС України, суддя вбачає у даних спірних правовідносинах спір про право.

Оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті подання у справі на підставі п. п.2 ч.5 ст.183-3 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.183-3 КАС України відмова у прийнятті подання унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст.ст.183-3,185 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у прйнятті подання Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наноагріколь" про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна.

Ухвала про відмову у прийнятті подання може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її винесення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Старосєльцева О.В.