Постановление суда № 69029199, 18.09.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/2447/17 Головуючий у І інстанції Рудюк О. Д.Провадження № 22-ц/780/4276/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 1 18.09.2017

УХВАЛА

Іменем України

18 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого Лівінського С.В.

суддів: Березовенко Р.В.,

ОСОБА_2

за участю секретаря судового засідання Вергелес О.А.

розглянувши справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОФТ ІНВЕСТМЕНТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕФРИТ ІНВЕСТ 2017», треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Новосілківська сільська рада Вишгородського району Київської області про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації, зобовязання вчинити певні дії та визнання права власності за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕФРИТ ІНВЕСТ 2017» на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 23 червня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з наведеним позовом.

У позовній заяві позивач, крім іншого, заявила вимогу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, що належать ТОВ «НЕФРИТ ІНВЕСТ 2017», код ЄДРПОУ 41331549, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, які знаходяться в с. Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області,

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23 червня 2017 року заяву про накладення арешту на земельні ділянки задоволено. Накладено арешт на земельні ділянки, що належать ТОВ «НЕФРИТ ІНВЕСТ 2017», код ЄДРПОУ 41331549, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, які знаходяться в с. Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області, кадастрові номери та площа яких відповідно: 3221886001:02:080:6171, (0,1 ГА); 3221886001:02:080:6170 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6169 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6172 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6168 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6167 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6173 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6166 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6174 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6165 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6175 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6164 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6163 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6162 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6161 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6160 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6159 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6158 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6157 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6156 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6155 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6154 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6153 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6152 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6151 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6150 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6149 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6148 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6147 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6146 (0.0913 ГА); 3221886001:02:080:6145 (0.1 ГА); 3221886000:02:151:6128 (0.1 ГА); 3221886000:02:151:6127 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6126 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6125 (0.095 ГА); 3221886001:02:149:6124 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6123 (0.115 ГА); 3221886001:02:149:6122 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6121 (0.095 ГА); 3221886001:02:149:6120 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6119 (0.1232 ГА); 3221886001:02:149:6118 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6117 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6116 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6115 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6114 (0.0346 ГА); 3221886001:02:149:6113 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6144 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6112 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6111 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6110 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6109 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6108 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6107 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6106 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6105 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6104 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6103 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6102 (0.1 ГА); 3221886001:02:156:6101 (0.0483 ГА); 3221886001:02:149:6100 (0.3 ГА); 3221886001:02:080:6143 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6142 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6141 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6140 (0.0755 ГА); 3221886001:02:080:6139 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6138 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6136 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6135 (0.075 ГА); 3221886001:02:080:6134 (0.1142 ГА); 3221886001:02:080:6132 (0.1143 ГА); 3221886001:02:080:6133 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6137 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6131 (0.0444 ГА); 3221886001:02:084:6130 (0.0518 ГА); 3221886001:02:080:6129 (0.1 ГА).

Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕФРИТ ІНВЕСТ 2017» з вказаною ухвалою не погодилось та подало апеляційну скаргу, в якій просило вказану ухвалу скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволені заяви. Вважало ухвалу такою, що прийнята за неповного зясування обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідачі та треті особи у судове засідання не зявилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, що відповідно до ч. 2ст. 305 ЦПК Українине перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього.

При вжитті заходів забезпечення позову в даній справі судом обґрунтовано враховано позовні вимоги, співмірність вжитих заходів з цими вимогами та вид забезпечення позову (пункт 3 і 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що зважаючи на предмет спору, обсяг позовних вимог, дані про існування загрози невиконання можливого рішення суду, тому дійшов висновку, що у заяві викладено обґрунтовані мотиви щодо існуючої небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у даній справі.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними й такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Не зважаючи на доводи апелянта, під час вжиття заходів забезпечення позову судом обґрунтовано враховано позовні вимоги, співмірність вжитих заходів із вимогами та вид забезпечення позову (пункт 3 і 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

За такого колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги являються необґрунтованими.

Керуючись ч. 3 ст. 209 ст. ст. 218, 303-304, п. 1, ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕФРИТ ІНВЕСТ 2017» відхилити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 23 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Лівінський

судді: Р.В. Березовенко

ОСОБА_2