№ 69017374, 21.09.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

21 вересня 2017 р. справа № 820/3724/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кікоян Г.О.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач, Лозівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив: стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області суму заборгованості 399,64 грн. на на р/р 25607312593532, код ЄДРПОУ 40383072, МФО 351823 в ТВБВ №10020/0514 філії Харківського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що платником не виконано обов'язку по сплаті недоїмки зі страхових внесків згідно вимоги про сплату боргу від 25.10.2010 року № Ф-1138 у розмірі 399,64 грн. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд прийняти рішення про задоволення заявлених вимог.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, правом надати заперечення не скористався.

Оскільки визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України, а також подане позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, дійшов висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

За матеріалами справи судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 пройшла процедуру державної реєстрації, набула правового статусу ФОП, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Лозівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно п.1 ч 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування: фіксований податок, єдиний податок.

Відповідно до п.6 ч. 2 ст.17 вищезазначеного закону страхувальники зобов'язані нараховувати,обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Сплата страхових внесків фізичними особами - підприємцями здійснюється у строки визначені ч.6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Так, згідно картки особового рахунку нараховано до сплати страхових внесків у сумі 609,64 грн., зараховано внесків на суму - 210,0 грн. Недоїмка по внескам зі сплати страхових внесків (фіксованого податку) на загальнообов"язкове державне соціальне страхування за звітній період - 2010 року склала 399,64грн. (а.с.9).

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що згідно з ч.2 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п.3 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Судом встановлено, що заявлена до стягнення сума заборгованості ґрунтується на винесеній терорганом ПФУ вимозі від 25.10.2010 року № Ф-1138.

Дана вимога є рішенням суб'єкта владних повноважень, який містить припис здійснити платіж на користь ПФУ.

Дана вимога направлена відповідачу територіальним органом Пенсійного фонду, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.15).

За змістом Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом і має бути сплачена страхувальником протягом десяти робочих днів із дня одержання.

У судовій справі відсутні як докази виконання платником обов'язку за названою вимогою, так і докази відсутності у платника обов'язку виконувати названу вимогу в частині здійснення платежу внаслідок втрати вимогою юридичної сили в процедурі судового чи позасудового оскарження, через дефекти змісту, форми, підстав походження. Доказів направлення згаданої вимоги до органів державної виконавчої служби України чи доказів знаходження згаданої вимоги на виконанні в органах державної виконавчої служби України матеріали справи також не містять.

Суд вважає, що у спорі про стягнення заборгованості, яка сформувалась через неоплату рішення суб'єкта владних повноважень, до предмету доказування входять обставини юридичної дії такого рішення, строку виконання обов'язку, додержання суб'єктом-органом управління процедури стягнення.

Як вже зазначалось судом раніше, доказів втрати юридичної дії вимогою від 25.10.2010 року № Ф-1138 судовим розглядом не виявлено.

Строк давності до правовідносин з приводу оплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також виконання винесених терорганами ПФУ рішень у силу п.15 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не застосовується.

Процедура стягнення терорганом ПФУ дотримана, сума заборгованості за вимогою від 25.10.2010 року № Ф-1138 складає - 399,64 грн., відповідачем дана обставина не оспорювалась.

Таким чином, слід дійти висновку про відсутність в матеріалах справи доказів належного виконання відповідачем у спірних правовідносинах обов'язку по здійсненню платежу за рішенням суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 129 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) на користь Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (64606, м.Лозова, Харківська обл., м-н 4, буд.73, код 40383072) суму заборгованості 399,64 грн. (триста дев'яносто дев'ять грн. 64 коп.) на на р/р 25607312593532, МФО 351823 в ТВБВ №10020/0514 філії Харківського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Старосєльцева О.В.