Постановление суда № 69002928, 11.09.2017, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/495/17

ун. № 759/7365/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,

секретаря Чернишук К.О.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, просить суд стягнути з відповідача на корить позивача заборгованість у розмірі 174974 грн 42 коп.

Представником позивача у судовому засіданні заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_2 і знаходяться у нього або в інших осіб в межах суми позовних вимог, що становить 174974 грн 42 коп.

Відповідач у судовому засіданні проти вказаного клопотання заперечував, зазанчивши що у нього немає будь-якого майна на яке може бути накладено арешт.

Суд дослідивши вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Крім того, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Однак, у клопотанні представника позивача не вказано, яке саме конкретно майно має відношення та значення для розгляду справи безпосередньо, а тому їх неконкретність не може слугувати підставою для накладення арешту.

Враховуючи викладене та керуючись, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У заяві представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Якщо ухвалу було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 5 днів.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ: