Постановление суда № 69002886, 03.07.2017, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/2350/17

ун. № 759/1206/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,

секретаря Чернишук К.О.,

за участю: представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представників відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про стягнення безпідставно отриманих коштів

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, просить суд стягнути з відповідача на свою користь безпідставно отриманні кошти у розмірі 2830320 грн. 00 коп. та судові витрати по справі у розмірі 8000 грн. 00 коп.

У судовому засіданні представник позивача подав заяву у якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_7 на праві власності, а саме: квартиру загальною площею 118,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки вважає, що рішення суду може бути утрудненим або ж навіть призведе до його невиконання, а відтак усніють підстави для забезпечнння позову.

Представники відповідача проти вказаної заяви заперечували, оскільки вважають, що вона є безпідставною та необґрунтованою.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Оскільки представник позивача не зазначив причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, не обґрунтував необхідності накладення арешту та не вказав, яким чином не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про стягнення безпідставно отриманих коштів залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів.

Суддя: