Постановление суда № 68919749, 11.09.2017, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В. ,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Міністерства оборони України до Генічеської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії, Центральної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування рішень,

встановив:

Міністерство оборони України (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Генічеської міжрайонної медико-соціальною експертної комісії (відповідач-1) та Центральної військово-лікарської комісії (відповідач-2), у якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення, прийняте Генічеською міжрайонною медико-соціальною експертною комісією в тій частині, якою встановлена причина інвалідності громадянина ОСОБА_5, яка зазначена в графі 9 Довідок до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 10 ААВ №381222,12 ААА №018964, 12 ААА №282790 - "поранення (контузія) та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії";

- визнати незаконним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, яким встановлено причинний зв'язок поранення у ОСОБА_5 - протокол №1119 від 17.04.2014 року, згідно з яким - "поранення (контузія) та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії".

Судом залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача-1 гр-на ОСОБА_5.

В судове засідання прибули представники позивача, представник 3-ї особи.

Представники відповідачів до суду не прибули. Від Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України 08.08.2017 надійшли заперечення проти позову, в яких відповідач -2 просить суд відмовити за необґрунтованістю, справу просить розглянути за відсутності представника комісії.

Причина неявки відповідача Генічеської міжрайонної медико-соціальною експертної комісії суду не відома.

08.08.2017 за вхід. № 7177/17 надійшло клопотання від представника Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України про заміну неналежної сторони ЦВЛК на Міністерство оброни України, яке мотивоване тим, що ЦВЛК не є юридичною особою, не може бути відповідачем справі, не має адміністративної процесуальної правосуб'єктності, на підтвердження чому надано до суду Довідку з ЄДР підприємств та організацій від 21.12.2012 за № 1026/12, Довідкою ЦВЛК від 24.03.2014 № 1506, Положення ЦВЛК № 13. ЦВЛК очолює голова, який призначається на посаду Міністром оборони України, підпорядковується директору Департаменту охорони здоров'я МОУ, що визначено п. 2.3.2 Положенням "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженої наказом МОУ від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Мінюсті 17.11.2008 № 1109/15800. Відповідач - 2 в клопотанні також зазначає про те, що самостійного рахунку, грошей, приміщень ЦВЛК немає, самостійно приймати рішення також не має права, не є фінансово незалежною установою.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти клопотання відповідача-2. Представник третьої особи поклався на розсуд суду.

Суд, заслухавши учасників процесу, вважає клопотання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приписами п.9 ч.1 ст.3 КАС України визначено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Відповідно до ч.1, 3 ст.50 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Стаття 50 КАС України не містить положень щодо наявності обов'язкового статусу юридичної особи у відповідача.

Згідно ч.1 ст.52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Суд звертає увагу на те, що Міністерством оборони України 03.07.2017 подано позов до Херсонського окружного адміністративного суду, в якому в якості відповідачів було зазначено Генічеську міжрайонну медико-соціальну експертну комісію, Центральну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України.

Ст.52 КАС України, на яку посилається представник відповідача-2 як на підставу заміни сторони, регулює питання, пов'язані із заміною неналежного позивача та відповідача.

Враховуючи вищезазначене та те, що представники позивача заперечують проти заміни відповідача, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання представника Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України про заміну сторони з Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України на Міністерство оборони України, оскільки предметом спору є законність рішення саме ЦВЛК.

Також, 08.08.2017 за вхід. № 7179/17 представником ЦВЛК Міністерства оборони України подано клопотання про закриття провадження у справі через те, що відповідачі по справі, яких визначило Міністерство оборони, не є юридичними особами, тому не можуть бути відповідачами в адміністративній справі. Крім того, вказує на пропущення строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України. Відповідач-2 зазначив, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Ні ЦВЛК, ні Генічеська МСЕК не здійснюють владних управлінських функцій. В свою чергу Міністерство оборони України не може бути позивачем по справі, де предметом розгляду є саме особисті немайнові права.

Представники позивача заперечують проти задоволення клопотання

Представник 3-ї особи поклався на розсуд суду.

Заслухавши позиції учасників процесу, суд вважає клопотання відповідача-2 про закриття провадження у справі таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом оскарження у справі є рішення Генічеської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення причини інвалідності ОСОБА_5

Пунктом 15 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" від 20.05.2013 р. № 8 визначено, що у розумінні статті 1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" від 06.10.2005 р. № 2961-IV медико-соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров'я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

Статтею 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 р. № 875-XII передбачено, що інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Відповідно до пп.6.13 п.6 та абз.23 пп.8.8 п.8 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 467, Міністерство охорони здоров'я відповідно до покладених на нього завдань проводить медико-соціальну експертизу з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності особи та затверджує порядок її проведення.

Медико-соціальну експертизу згідно абз.1 п.4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. № 1317 (далі - Положення № 1317), проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Комісії перебувають у віданні Міністерства охорони здоров'я України і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у м. Києві та Севастополі; міські, міжрайонні, районні комісії (абз.3 п.4 Положення № 1317).

Абзац 4 пункту 10 Положення № 1317 визначає, що комісія складається з представників Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства соціальної політики України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної Служби безпеки України та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості та, у разі потреби, працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" від 06.10.2005 р. № 2961-IVрішення медико-соціальних експертних комісій є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, реабілітаційними установами незалежно від типу і форми власності.

Таким чином, рішення медико-соціальних експертних комісій спрямовані на забезпечення реалізації державної політики у сфері реабілітації інвалідів, створення правових, економічних, політичних, соціально-побутових і соціально-психологічних умов для задоволення їхніх потреб у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності, а тому вони мають публічний характер та підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 р. по справі № 821/264/17, від 18.04.2017 р. по справі № 821/284/17, від 19.04.2017 р. по справі № 821/265/17.

Твердження у клопотанні представника Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України про закриття провадження у зв'язку з пропуском строку звернення до суду не ґрунтуються на вимогах законодавства, оскільки вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі визначено ст.157 КАС України, серед яких така підстава як пропуск строку звернення до суду відсутня.

Окремо суд зазначає, що згідно ч.ч.1, 2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.99 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

З матеріалів справи суд не вбачає пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, оскільки позивачем було використано право адміністративного оскарження спірних рішень. Також позивач вказує на те, що про існування протоколу № 1119 від 17.04.2014 дізнався тільки при розгляді справи № 653/881/17 Генічеським районним судом Херсонської області.

Та обставина, що відповідач 2 - Центральна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України не є юридичною особою, не є підставою для закриття провадження у справі в контексті ст.157 КАС України.

Виходячи з вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заявлених представником Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України клопотань про заміну неналежної сторони на належну та закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 52, 157, ч. 3, 7 ст. 160, 165 КАС України, суд -

ухвалив:

Залишити без задоволення клопотання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 08.08.2017 про заміну неналежної сторони Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України на належну - Міністерство оборони України.

Залишити без задоволення клопотання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 08.08.2017 про закриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути долучені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Хом'якова В.В.