Постановление суда № 68911530, 11.09.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

11 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенди О.В.,

суддів: Гриціва М.І., Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за його позовом до Міністерства юстиції України, третя особа - Головне управління юстиції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень і наказу,

в с т а н о в и л а:

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 11 березня 2015 року у задоволенні позову відмовив.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 9 червня 2015 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове - про задоволення позову.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 5 липня 2016 року постанову суду апеляційної інстанції скасував та залишив в силі постанову суду першої інстанції.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до частини другої статті 239-2 КАС ухвалою судді Верховного Суду України від 12 липня 2017 року заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.

На виконання цієї ухвали до Верховного Суду України надійшли необхідні документи.

У заяві ОСОБА_2 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 липня 2013 року за № 1113/23645).

На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 5 та 12 квітня 2017 року (№№ К/800/27064/16, К/800/49363/15 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Проведений аналіз долучених судових рішень та оскаржуваної ухвали не дає підстав вважати, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті ж самі норми матеріального права у подібних правовідносинах.

Так, у рішенні, про перегляд якого подано заяву, касаційний суд виходив із того, що вчинення позивачем протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому, невиконання ним розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю і винесення Дисциплінарною комісією двох попереджень, є підставою для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Тоді як у рішенні суду касаційної інстанції від 5 квітня 2017 року, наданому для порівняння, цей суд, оцінивши обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та врахувавши те, що до позивача рішенням Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), внаслідок чого наказом Міністра юстиції України анульовано видане позивачу свідоцтво про право на здійснення такої діяльності, дійшов висновку про недоведеність відповідачем факту вчинення позивачем під час виконання повноважень щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном підприємства грубого порушення законодавства та, як наслідок, - про відсутність підстав для застосування до нього (арбітражного керуючого) найсуворішого заходу дисциплінарного стягнення - позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Колегія суддів дійшла висновку, що обставини, встановлені у справі, судове рішення в якій оскаржується, не є подібними до обставин, встановлених у справі, копію судового рішення від 5 квітня 2017 року в якій додано до заяви.

У рішенні суду касаційної інстанції від 12 квітня 2017 року, яке також надано для порівняння, цей суд вирішував спір у справі, правовідносини в якій не є подібними тим, що були предметом розгляду у справі, рішення в якій оскаржується ОСОБА_2 Зазначене порівняльне рішення містить висновки щодо правомірності прийняття територіальним органом юстиції розпорядження про усунення порушень арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) та припису про недопущення ним у подальшій діяльності повторних порушень (протягом року).

Як убачається із самої заяви, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків касаційного суду у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів.

Крім того, надані для порівняння рішення не містять іншого, ніж в оскаржуваній ухвалі, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві ОСОБА_2

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої заяви.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, третя особа - Головне управління юстиції в Полтавській області, про визнання протиправними та скасування рішень і наказу за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 5 липня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кривенда

Судді: М.І. Гриців

О.Б. Прокопенко