Постановление суда № 68898985, 13.09.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 674/1494/16-ц

Провадження № 22-ц/792/1643/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів

судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

у складі:

ОСОБА_1 (головуючий)

ОСОБА_2, ОСОБА_3

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.

з участю: ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» на заочне рішення Дунаєвецького районного суду від 7 липня 2017 року цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним, стягнення коштів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,

в с т а н о в и л а :

Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_5 вказував, що 21 жовтня 2016 року між ним та ТОВ «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» був укладений договір фінансового лізингу № 004817, відповідно до якого лізингодавець взяв на себе зобовязання придбати предмет лізингу транспортний засіб OPEL ZAFIRA Tourer 1.4 AT Cosmo у власність та передати у користування лізингоодержувачу (позивачу) на умовах, передбачених договором.

На виконання умов договору 21.10.2016 р. позивач вніс на банківський рахунок товариства кошти у сумі 70000 грн, та 700 грн - сума комісії банку. Проте сплачені кошти виявилися адміністративним платежем, а не частиною вартості автомобіля, як запевняв представник лізингової компанії.

Таким чином, умови договору є нечесними і недобросовісними, суперечать ст. ст. 203, 215 ЦК України та ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

А тому позивач просив суд визнати недійсним договір фінансового лізингу від 21.10.2016 року № 004817 та стягнути на його користь з відповідача 70700 грн сплачених коштів.

Заочним рішенням Дунаєвецького районного суду від 7 липня 2017 року позов задоволено частково.

Застосовано наслідки нікчемного правочину - договору № 004817 фінансового лізингу від 21 жовтня 2016 року укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» і стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» на користь ОСОБА_5 сплачені на підставі квитанції від 21.10.2016 року кошти в розмірі 70000 грн.

Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1251, 20 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» просить скасувати вказане заочне рішення суду та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

На підтвердження незаконності рішення суду зазначається про помилковість висновку суду, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України до договорів фінансового лізингу не застосовується.

Враховуючи те, що спірний договір є договором непрямого лізингу, то у лізингодавця на момент укладення договору відсутній документ про реєстрацію транспортного засобу. А оскільки документ про реєстрацію транспортного засобу, необхідний нотаріусу для проведення нотаріальної дії, відсутній, то це є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії щодо нотаріального посвідчення договору фінансового лізингу.

В засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнала, рішення суду вважає законним і обґрунтованим.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 жовтня 2016 року між ТОВ «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» та ОСОБА_5 укладено договір фінансового лізингу № 004817, відповідно до умов якого лізингодавець зобов'язується придбати та передати на умовах фінансового лізингу у користування майно: легковий автомобіль марки OPEL ZAFIRA Tourer 1.4 AT Cosmo, а лізингоодержувач зобовязується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього договору (а.с. 26-32).

Договір фінансового лізингу № 004817 від 21 жовтня 2016 року укладений в простій письмовій формі.

Згідно пункту 5.1 договору № 004817 фінансового лізингу від 21 жовтня 2016 року, предмет лізингу передається в користування лізингоодержувачу протягом строку, який становить не більше 50 робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця комісії за організацію, авансового платежу, комісії за передачу предмета лізингу, у наявності, сплати різниці до вже сплаченого авансового платежу та комісії за організацію на умовах, викладених у п. 5.4 цього договору, а також відшкодування платежів за реєстрацію та страхування предмета лізингу (а.с. 28).

Пунктом 8.2.1 договору визначено, що перший лізинговий платіж складається із: а) комісійної винагороди лізингодавця за організаційні заходи, пов'язані з підготовкою та укладенням цього договору, яка розраховується як: комісія за організацію, яка визначена у додатку № 1 до даного договору, та становить 10 % від вартості предмету лізингу; б) авансу ціни предмета лізингу, який розраховується: авансовий платіж, який визначений у додатку № 1 до даного договору, та становить 50 % вартості предмету лізингу; в) комісійної винагороди лізингодавця за передачу предмета лізингу, як платіж, що покриває витрати лізингодавця, пов'язані з організацією передачі предмета лізингу на користь лізингоотримувача. Розмір комісійної винагороди лізингодавця за передачу предмета лізингу визначений у додатку № 1 до даного договору та становить 3 % від вартості предмета лізингу (а.с. 29).

Згідно з пунктом 8.2.3 договору, другий лізинговий платіж складається з: відшкодування вартості предмета лізингу; сплати відсоткової ставки за користування предметом лізингу; сплати комісії за супроводження договору (а.с. 29).

ОСОБА_5 21 жовтня 2016 року сплатив кошти у сумі 70000,00 грн. згідно укладеного договору № 004817 (а.с. 33).

Судом також встановлено, що договір фінансового лізингу від 21 жовтня 2016 року, укладений між сторонами, нотаріально посвідчений не був.

ОСОБА_5 21.10.2016 року при укладені договору фінансового лізингу № 004817 від 21.10.2016 року було підписано заяву, у якій останній відмовляється від нотаріального посвідчення договору фінансового лізингу № 004817 від 21.10.2016 року та наполягає на укладенні його у письмовій формі відповідно до ст. 6 ЗУ «Про фінансовий лізинг».

Згідно ч.2 ст.1Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 р., № 723/97-ВРза договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 1ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 р., № 723/97-ВР передбачено, що відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннямиЦивільного кодексу Українипро лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ч. 2ст. 806 ЦК Українидо договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2ст. 799 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частина 1 ст. 220 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до ч. 5 ст. 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути предявлена будь-якою заінтересованою особою, крім цього суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Згідност. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг"договір лізингу має бути укладений у письмовій формі, тобто як для договору найму так і для договору лізингу передбачена однакова загальна норма про те, що такі договори повинні бути укладені у письмовій формі.

Проте окремою спеціальною нормою (ч.2 ст. 799 ЦК України) передбачено, що договір найму транспортного засобу, який укладається за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню і в силу приписівст. 806 ЦК Україниці спеціальні вимоги повинні застосовуватись до договорів фінансового лізингу, які укладаються з фізичною особою щодо лізингу транспортного засобу.

Враховуючи, що в порушення ч. 2 ст. 799 ЦК України договір фінансового лізингу, укладений між сторонами, не був нотаріально посвідченим, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України такий правочин є нікчемним.

Тому, суд обґрунтовано застосував наслідки нікчемного правочину та стягнув з ТОВ «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» на користь ОСОБА_5 кошти у сумі 70000 грн. сплачені на виконання договору фінансового лізингу.

Норми матеріального права застосовані судом правильно, порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено. Тому наявні підстави для відхилення апеляційної скарги на підставі ст. 308 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач відмовився від нотаріального посвідчення договору фінансового лізингу, а тому суд першої інстанції без обґрунтування і всупереч законодавству дійшов до висновку, що положення ч. 2 ст. 220 ЦК України до договорів фінансового лізингу не застосовується, безпідставні.

Встановлено, що дійсно ОСОБА_5 21.10.2016 року при укладені Договору фінансового лізингу № 004817 від 21.10.2016 року було підписано заяву, де останній відмовляється від нотаріального посвідчення договору фінансового лізингу № 004817 від 21.10.2016 року та наполягає на укладенні його у письмовій формі відповідно до ст. 6 ЗУ «Про фінансовий лізинг».

Проте можливість відмови від нотаріального посвідчення оспорюваного договору фінансового лізингу чинним законодавством не передбачена, а тому така відмова не може бути визнана судом законною.

Крім того, у відповідності до абзацу другого частини 3 статті 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обовязковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті відносин між сторонами.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги і в тій частині, що договір фінансового лізингу не може бути нотаріально посвідчено, оскільки документ про реєстрацію транспортного засобу, необхідний нотаріусу для проведення нотаріальної дії, відсутній.

Відповідно до ч. 2 ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Оскільки правовідносини, які виникають з договору фінансового лізингу, регулюються також положеннями Цивільного Кодексу України про найм, то договір фінансового лізингу укладений з фізичною особою підлягає обовязковому нотаріальному посвідченню. При цьому, наявність чи відсутність документів, які мають подаватися для нотаріуса, не може відмінити обовязковість нотаріальної форми правочину.

Інші підстави в межах доводів апеляційної скарги для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» відхилити.

Заочне рішення Дунаєвецького районного суду від 7 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий підпис

Судді підписи

З оригіналом згідно: суддя Апеляційного суду М.М. Пастощук

=====

Головуючий у І інстанції Артемчук В.М..

Доповідач - Пастощук М.М. Категорія № 19