№ 68827708, 11.09.2017, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2079/17

2-а/703/149/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2017 року Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Прилуцький В.О.

розглянувши при письмовому провадженні в залі суду м. Сміла справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до міжвідомчої комісії з питань відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконавчого комітету Смілянської міської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ТОВ «СмілаЕнергоінвест», про визнання акту органу місцевого самоврядування протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись в суд з адміністративним позовом до міжвідомчої комісії з питань відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води Смілянського міськвиконкому, в якому просять визнати протиправною відмову відповідача у наданні їм дозволу на від'єднання належної їм квартири АДРЕСА_1 від системи централізованого опалення.

Позовні вимоги мотивували тим, що не погоджуються з прийнятим 7 липня 2016 року відповідачем рішенням в частині відмови їй у відключенні квартири від мережі централізованого опалення, оскільки таке рішення прийняте без будь-якої аргументації та посилання на закон. Просять зобов'язати комісію надати їм дозвіл на відключення квартири АДРЕСА_1 від системи централізованого опалення.

Позивачі в судове засідання не з'явились, до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, на своїх позовних вимогах наполягають з підстав наведених у позові.

Представник відповідача до суду надіслав письмові пояснення, просив справу розглянути у його відсутність, за наявними у справі доказами та просив прийняти рішення на розсуд суду.

Представник третьої особи ТОВ «СмілаЕнергоінвест» в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій вказав, що покладається при вирішенні спору на розсуду суду, а справу просить розглянути у його відсутність.

Враховуючи відсутність потреби заслуховувати свідків чи експертів, суд, відповідно до вимог ч.6 ст. 128 КАС України, ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 21 Конституції України зазначає, що усі люди є рівні у своїй гідності та правах.

Ст. 41 Конституції України вказує на те, що, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до вимог ст.42 Конституції України права споживачів захищає держава.

Закон України Про житлово-комунальні послуги, визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Статтею 1 цього Закону визначено, що житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 6 статті 26 вказаного Закону визначено право споживача відмовитись від користування послугою виконавця або виробника.

Згідно з ст.24 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії або теплопостачальних організацій якщо це можливо по існуючим технічним умовам.

Пункти 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 21 липня 2005 року визнають за споживачами право на відмову від отримання послуг централізованого опалення і гарячого водопостачання в порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України є таким органом і відповідно до п.2.2.2 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води затвердженого його наказом №4 від 22 листопада 2005 року, підставою для відмови в задоволенні заяви може бути неможливість забезпечення, у разі відокремлення приміщення даного споживача (секції, під'їзду) від внутрішньо-будинкових мереж ЦО і ГВП, безперебійної роботи обладнання сусідніх приміщень або будинку в цілому. У випадку незгоди заявника з відмовою на відключення квартири від централізованого опалення, спір вирішується в судовому порядку.

Пунктом 26 Правил визначено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Відповідно до ч. 1. 2, 6 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Це означає, що власник може чинити стосовно своєї речі усе, що не заборонено законом або не суперечить соціальній природі власності. Воля власника щодо реалізації влади над річчю, тому числі і над нерухомою, виражається у володінні, користуванні і розпорядженні нею.

Своє право на річ власник здійснює завжди своєю владою та у своєму (власному) інтересі. Незважаючи на передбачене цивільним законодавством право власника вільно користуватися та розпоряджатися належним йому майном, відповідач обмежує таке право шляхом заборони власнику відокремленого приміщення вибирати спосіб опалення нежитлового приміщення, повязуючи такий вибір із волею власників інших окремих житлових приміщень багатоквартирного будинку. В такому випадку воля власника розпоряджатися приміщенням на свій розсуд обмежується бажанням або небажанням інших власників в такий же самий спосіб обігрівати приміщення.

Власник майна, права якого суттєво порушені, відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.

Відносини щодо отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються між власниками окремих житлових та нежитлових приміщень та постачальниками таких послуг на підставі договорів про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, укладеними між конкретними споживачами та комунальними підприємствами, які надають такі послуги.

Згідно вище зазначених договорів виконавці, тобто комунальні підприємства, зобовязуються надавати споживачам вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а споживачі зобовязуються своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. У разі порушення умов договору однією із сторін договір може бути розірваний. Підставами для розірвання договору з ініціативи споживача може згідно п. 2 Типового договору «Правил надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, зникнення потреби в отриманні послуги, або відмова споживача від, користування послугами, або невиконання умов договору виконавцем.

В судовому засіданні встановлено що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 23 грудня 1994 року. Будучи незадоволеною рівнем забезпечення квартири теплом мережею централізованого опалення та маючи намір обладнати квартиру індивідуальною системою опалення, ОСОБА_1 звернулась до Міжвідомчої комісії з питань пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води із заявою про дозвіл на відключення квартири від мережі централізованого опалення. Згідно витягу з протоколу засідання постійно діючої Міжвідомчої комісії з питань відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконкому Смілянської міської ради № 3 від 7 липня 2016 року в задоволенні заяви їй відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову у відключенні квартири позивача від мережі централізованого опалення комісія лише формально зіслалась на Порядок відключення житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води затверджений наказом Міністерства будівництва архітектури та житлово-комунального господарства від 22 листопада 2005 року № 4 із змінами та доповненнями, жодним чином не аргументувавши своє рішення.

Тому суд вважає, що відповідач своїми діями обмежує право окремого власника відокремленого жилого приміщення у вільному виборі постачальника тепла в займану ним квартиру та виборі способу опалення жилих приміщень, пов'язуючи та обмежуючи цей вибір волею та бажанням власників та наймачів інших квартир, при цьому абсолютно не обґрунтовуючи своє рішення з технічної точки зору, та не наводить жодних доказів наявності технічних перешкод у відключенні квартири позивача від мережі централізованого опалення.

Крім того під час прийняття оскаржуваного рішення, комісією взагалі не вивчалось та не аналізувалась належним чином, дієвість положень затвердженої ще 19 вересня 2007 року міської програми розвитку системи теплопостачання та гарячого водопостачання на основі енергозберігаючих технологій для громади міста Сміли, незважаючи на існування якої, громадяни міста продовжують масово звертатись до комісії із заявами про відключення їхніх квартир від мережі централізованого опалення, та не враховано, що гаряче водопостачання в місті взагалі відсутнє.

Враховуючи вимоги ст.2 КАС України рішення суб'єктів владних повноважень повинні бути прийняті на підставі та у відповідності із Конституцією та законами України, обґрунтовано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи.

Однак в даному випадку відповідач прийняв рішення без врахування інтересів власника житлового приміщення та з порушенням його прав щодо вільного користування та розпорядження майном.

Згідно п. 1.2 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання - для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг від центрального опалення та гарячого водопостачання орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання, призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії. Засідання постійно діючої міжвідомчої комісії відбуваються у міру потреби, але не рідше одного разу на місяць.

Аналіз змісту положень вищенаведених норм дає підстави для висновку, що вирішення питання стосовно відключення від отримання послуг від центрального опалення та гарячого водопостачання покладається на Постійно діючу комісію з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання.

Відповідно до ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Право особи на звернення до суду, у тому числі адміністративного, на захист її прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом є одним із найважливіших прав, гарантованих Конституцією України. Законодавством про судоустрій, Кодексом адміністративного судочинства України гарантується усім субєктам правовідносин захист їх прав, свобод і законних інтересів. Кожен має право звернення до суду і будь-які угоди про відмову від звернення є недійсним.

З огляду на вище викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача відповідно до встановленого Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води розглянути звернення позивача ОСОБА_1 про відключення належної ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 квартири від системи центрального опалення та гарячого водопостачання та прийняти відповідне рішення.

Вирішуючи питання про судові витрати суд враховує, що оскільки позивач не наполягає на їх стягненні з відповідача то витрати по сплаті судового збору слід віднести на рахунок позивача.

На підставі Конституції України, Закону України „Про житлово-комунальні послуги №1875-ІV від 24 червня 2004 року, Закону України «Про теплопостачання №2633-ІV від 02 червня 2005 року, Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №630 від 21 липня 2005 року, керуючись ст. 6-12, 71,86, 104, 159-163 КАС України суд,-

постановив:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати протокол постійно діючої Міжвідомчої комісії питань пов'язаних з відключенням споживачів від мережі централізованого опалення і постачання гарячої води виконавчого комітету Смілянської міської ради № 3 від 7 липня 2016 року в частині відмови ОСОБА_1 в отриманні дозволу на відключення квартири АДРЕСА_1 від системи централізованого опалення.

Зобов'язати постійно діючу Міжвідомчу комісію з питань пов'язаних з відключенням споживачів від мережі централізованого опалення і постачання гарячої води виконавчого комітету Смілянської міської ради прийняти рішення, яким надати дозвіл ОСОБА_1 на відключення квартири АДРЕСА_1 від системи централізованого опалення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Смілянський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її проголошення з одночасним поданням копії скарги до суду апеляційної інстанції і набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження , а в разі її оскарження - після розгляду справи апеляційним судом , якщо не буде скасована.

Суддя: В.О. Прилуцький