Постановление суда № 68805300, 04.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі :

за участю: представника позивача ОСОБА_5,

відповідача ОСОБА_6,

представника відповідача ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2017 року

У справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_6 про визнання договору дарування недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2017 року відкрито провадження у справі. /а.с. 19/

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не враховано положення ч. 1 ст. 109 ЦПК України про те, що позови до фізичної особи пред'являються за місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Вказувала на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, однак зареєстрована у АДРЕСА_3, у зв'язку з чим спір не підсудний Шевченківському районному суду м. Києва. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просила ухвалу суду скасувати, справу передати на розгляд за підсудністю.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала залишенню без змін на підставі наступного.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався правилами виключної підсудності, а саме ст. 114 ЦПК України про те, що позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Доводи апеляційної скарги, щодо зареєстрованого місця проживання апелянта - одного з відповідачів у м. Донецьк, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки правила виключної підсудності, визначені ч. 1 ст.114 ЦПК України стосуються позовів щодо будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно, а також речових (майнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

Так, за змістом позовних вимог, позивач просить визнати договір дарування квартири АДРЕСА_2 недійсним, що територіально відноситься до Шевченківського району м. Києва.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013, № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови, в тому числі, про визнання правочину з нерухомістю недійсним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2017 року - відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: