Постановление суда № 68801041, 11.09.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1465/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 вересня 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В. вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1, про встановлення факту що заявник є особа, яка діє згідно п. 2 ст. 46 ЦПКУ з доступом до правосуддя,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту що заявник є особою, яка діє згідно п. 2 ст. 46 ЦПКУ з доступом до правосуддя України.

Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту в порядку ст. 256-259 ЦПК України.

За ухвалою від 15.02.2017 року судом було відмовлено у відкритті окремого провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1, про встановлення факту що заявник є особа, яка діє згідно п. 2 ст. 46 ЦПКУ з доступом до правосуддя.

За ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 02.08.2017 року у цій справі було апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 15 лютого 2017 року скасовано, питання передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому апеляційною інстанцією було зазначено наступне.

Як вбачається із змісту заяви ОСОБА_1 такий звернувся до суду за захистом своїх прав в порядку ст.ст. 256-259 ЦПК України.

Зазначені норми регулюють розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, ця категорія справ розглядається судом в порядку окремого провадження (п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ст. 256 ЦПК і не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 119 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 258 цього Кодексу.

Зокрема, у заяві має бути зазначена мета її подання. Така мета у заяві ОСОБА_1 зазначена не була.

Якщо заява не відповідає, встановленій процесуальним законом формі, суддя відповідно до ст. 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави для залишення заяви без руху і надає заявникові строк для усунення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність.

Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, суддя першої інстанція ухвалою від 15 лютого 2017 року відмовив ОСОБА_1 відкритті провадження за його заявою, дійшовши висновку про наявність спору про право, вирішення якого відноситься до компетенції адміністративних судів, оскільки заявником фактично оскаржується рішення Прокуратури Закарпатської області.

Зазначена ухвала, була постановлена суддею передчасно, оскільки з урахуванням вищевикладеного, суддею не постановлялася ухвала про залишення заяви без руху, з наданням заявнику строку для усунення недоліків заяви, чим порушено вимоги процесуального закону.

За таких обставин, ухвала судді Ужгородського міськрайонного суду від 15 лютого 2017 року підлягає скасуванню.

Питання щодо відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 - передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як зазначено у ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ст. 258 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Крім того, як зазначено у пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на цей час складає 320,00 грн.

Заявником судовий збір сплачений не був, лише зазначене посилання на ст. 5 та п. 1, 18 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що унеможливлює встановлення судом підстав для звільнення заявника від сплати судового збору. Будь яких доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення заявника від сплати судового збору суду також не надано, судовий збір у встановленому порядку і розмірі не сплачено.

Розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, про встановлення факту що заявник є особа, яка діє згідно п. 2 ст. 46 ЦПКУ з доступом до правосуддя, та доданих до неї матеріалів, суд вважає за необхідне залишити дану заяву без руху у звязку з тим, що заявником всупереч ст. 258 ЦПК України не зазначено у заяві наступні відомості: який факт заявник просить встановити та з якою метою; докази, що підтверджують факт.

Крім того заявником не сплачено судовий збір у встановленому порядку і розмірі, або не додано до заяви доказів, на підтвердження наявності підстав для його звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву в порядку окремого провадження подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне застосувати до даної заяви правила ч. 1 ст. 121 ЦПК України та залишити її без руху, надавши заявнику строк для усунення вказаних недоліків.

Розяснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Керуючисьч. 1 ст. 121, 210, 293, 234-235, 256-259 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1, про встановлення факту що заявник є особа, яка діє згідно п. 2 ст. 46 ЦПКУ з доступом до правосуддя - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк не більше пяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Розяснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_2