№ 6879355, 14.10.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

14.10.2009 р.                                                                                 № 2а - 3363/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді

Зіньковського О. А. при секретарі судового засідання Васильєвої А.Ю. вирішив адміністративну справу

за позовомМиколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Нікольська, 46, під. 2,Миколаїв,54001 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прогресс-Строй", вул. В.Морська, 63/8, Миколаїв, 54001

простягнення адміністративно-господарських санкцій,

за участю представників:

від позивача: Щукін І.І. довіреність № 03-86/268 від 06.03.2009 р.

від відповідача: не з’явився

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прогресс-Строй" адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 9237 грн. 16 коп. за нестворене у 2007р. робоче місця для інвалідів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Ухвала суду від 10.07.2009 р. про відкриття провадження у справі та призначення попереднього судового засідання на 30.07.2009 р., яка відповідачу була надіслана за адресою (вул. В.Морська, 63/8, Миколаїв, 54001), поштовим повідомленням повернута з відміткою про те, що “організація не знайдена”. З наданих позивачем матеріалів вбачається, що адреса відповідача не змінювалась. Отже, судом здійснені усі дії щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважного представника відповідача, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд, -          

встановив:

Відповідно до ст. 19 Закону України ”Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” та п. п. 3, 5, 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, що складає у даному випадку 1 місце і ввести його в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Згідно з п. 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був повинен інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільне робоче місце та вакантну посади, на яких може використовуватись праця інваліда.

Статтею 20 Закону України ”Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч. ч. 1, 2 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача у 2007р. складала 7843 грн. Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом у 2007 році, відповідач до 16.04.2008 р. повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 7843 грн.

Стягнення штрафу за не створення робочих місць для інвалідів передбачена п. 3 Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду України соціального захисту інвалідів.

У відповідності до ч.2 ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 % річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Отже, загальна сума штрафу складає 9237 грн. 16 коп., з яких:

-          адміністративно господарські санкції в сумі 7843 грн. ;

-          пені в сумі 1394 грн. 16 коп..

Відповідач суму штрафних санкцій не заперечив, у встановлені строки добровільно не сплатив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 4 Декрету Кабінет Міністрів України "Про державне мито" позивач звільнений від сплати державного мита.

Керуючись ст. ст. 128, 158, 160 –163, КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прогресс-Строй" (код ЄДРПОУ 32228937) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ЄДРПОУ 23626096) адміністративно-господарські санкцій та пеню розмірі 9237 грн. 16 коп. (дев’ять тисяч двісті тридцять сім гривень 16 коп.).

Відповідно статті 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.

Суддя                                                                                           О. А. Зіньковський