Постановление суда № 68792335, 08.09.2017, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3091/17

Провадження № 2-з/0203/80/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2017 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Єдаменко С.В., ознайомившись із заявою адвоката ОСОБА_1, діючого як представник позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову,

встановив:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа №203/3091/17 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС АВТО» про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів.

Через канцелярію суду представником позивача було подано заяву про забезпечення позовних вимог, у якій він просить накласти арешт на грошові кошти в розмірі 80 тис. грн. на рахунку відповідача. Заява мотивована тим, що відповідачем не вживаються жодних дій для погашення заборгованості, він може ухилитись від виконання судового рішення.

Заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Положеннями ст.152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що за змістом ч.1 ст.151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Провадження у цивільній справі №203/3091/17 відкрито ухвалою від 23 серпня 2017 року. Заява про забезпечення позову відповідає вимогам ЦПК. За її подання сплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірі.

В той же час, слід врахувати, що заява не містить жодних достовірних відомостей про те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову виконання судового рішення може стати неможливим або утрудненим. Немає достатнього обґрунтування тієї обставини, що сума грошових коштів в розмірі 80тис. грн. є настільки значною для відповідача, що у разі ухвалення рішення не на його користь відповідач не зможе її сплатити. Посилання на те, що відповідач не вживає заходів з повернення коштів позивачу не може бути взяте до уваги, оскільки на цей час між сторонами існує спір з приводу наявності підстав для їх повернення.

При таких обставинах не вбачається підстав для накладення арешту на грошові кошти на рахунку відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.151 153, ЦПК України, суддя

ухвалив:

У задоволенні заяви п адвоката ОСОБА_1, діючого як представник позивача ОСОБА_2, про забезпечення позовних вимог у цивільній справі № 203/3091/17 шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунку відповідача відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.В. Єдаменко