№ 6874709, 06.11.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

___________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2009 р. Справа № 2-а-4564/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мультян Марини Бондівни,

При секретарі судового засідання: Скалій Лесі Володимирівні

За участю представників сторін:

позивача : Приленський І.Г.- представник за довіреністю

відповідача : Гаврилюк М.А.- представник за дорученням

третя особа: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Закритого акціонерного товариства "Калинівське БМУ-5"

до: Відділу державної виконавчої служби Калинівського районного управління юстиції, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" в особі Вінницького відділення ПАТ "Сведбанк"

про: визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.10.2009 року

ВСТАНОВИВ :

26.10.2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Закритого акціонерного товариства "Калинівське БМУ-5" до Відділу державної виконавчої служби Калинівського районного управління юстиції, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" в особі Вінницького відділення ПАТ "Сведбанк" про визнання протиправною та скасування постанови від 16.10.2009 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Ухвалою суду від 27.10.2009 року за даним позовом відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оспорюваною постановою накладено арешт та оголошено на все майно ЗАТ "Калинівське БМУ -5" загальна вартість якого становить більше 6,5 млн. грн., тоді як підставою для відкриття виконавчого провадження був виконавчий напис нотаріуса №4248 від 13.10.2009 року, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на будівлі та споруди ЗАТ "Калинівське БМУ -5" відповідно до переліку, вартість якого складає близько 2 млн. грн. Таким чином, зазначає позивач, відповідачем описано та арештовано майна вартість якого більше ніж на 4,5 млн. грн. перевищує суму стягнення за виконавчим документом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, одночасно доповнивши їх вимогою визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Калинівського районного управління юстиції Вінницької області з виконання виконавчого напису № 4248 від 13.10.2009 року.

Відповідач позовні вимоги не визнав, з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву (а.с.19-21), зазначивши, що постанова від 16.10.2009 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесена у спосіб, на підставах та у відповідності до вимог діючого законодавства, а відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Третя особа в судове засідання свого повноважного представника в судове засідання не направила, подавши клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с.40), яке судом відхилено з огляду на наступне.

Клопотання третьої особи мотивовано звільненням юрисконсульта Вінницького відділення АТ "Сведбанк" та складною епідеміологічною ситуацією в країні, що зумовили неможливість забезпечення присутності в судовому засіданні кваліфікованого представника Вінницького відділення ПАТ "Сведбанк".

Проте, суд звертає увагу третьої особи на те, що ухвалою суду від 27.10.2009 року її було зобов'язано забезпечити явку свого повноважного представника, яким, окрім юрисконсульта, на звільнення якого посилається третя особа у своєму клопотанні, може бути також і інша особа, в тому числі і керівник, а відтак викладені у клопотанні обставини не є такими, що перешкоджають третій особі забезпечити явку свого представника.

До того ж, неявка в судове засідання третьої особи за умов присутності повноважних представників як позивача так і відповідача, не є підставою для відкладення розгляду справи відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Також при вирішенні даного клопотання суд зважає на те, що в силу ч. 5 ст. 181 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, в судовому засіданні встановлено наступне.

15.10.2009 року приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу Майбородою Г.П. вчинено виконавчий напис, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Вінницька область, Калинівський район, м. Калинівка, вул. Промислова, 54 і в цілому складаються з:

1.будівлі АЗС літ. Азагальною площею 17,0 кв.м.;

2.будівлі ремонтно-механічної майстерні літ. Бзагальною площею 299,5 кв.м.

3.будівлі складу мастильних матеріалів літ. Взагальною площею 73,9 кв.м.

4.будівлі складу матеріальних цінностей літ. Гзагальною площею 427,0 кв.м.

5.будівлі котельні з прибудовою літ. Дзагальною площею 264,9 кв.м.

6.будівлі РБУ літ. Дзагальною площею 541,4 кв.м.

7.будівлі столярного цеху літ. Єзагальною площею 429,3 кв..

8.будівлі складу в'яжучих літ. Жзагальною площею 212,1 кв.м.

9.будівлі мойки літ. Ззагальною площею 9,6 кв.м.

10.будівлі механічної майстерні літ. Кзагальною площею 679,9 кв.м.;

11.будівлі прохідної літ. Лзагальною площею 13,2 кв.м.;

12.будівлі трансформатора літ. Мзагальною площею 22,0 кв.м.

13.убиральні літ. Н

14.підвищена залізнична колія літ. О

15.під'їзна залізнична колія літ. П

16.пропарочні камери літ. Р

17.водонапірна башня літ. С

18.покриття доріг та площадок літ. №1

19.естакади для тракторів літ. У

20.огорожі №1

Зазначені будівлі і споруди належать на праві власності Закритому акціонерному товариству "Калинівське будівельно-монтажне управління №5" та на підставі договору іпотеки від 16 квітня 2008 року (а.с. 23-24) в порядку забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитним договором №18/КЛ від 16.04.2008 року передані в іпотеку Відкритому акціонерному товариству "Сведбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк".

Виконавчим написом запропоновано задовольнити вимоги ПАТ "Сведбанк" в розмірі 1796143,99 грн., в тому числі 1 млн.500 тис. грн. заборгованості по кредиту.

16.10.2009 року з виконання вказаного виконавчого напису на підставі заяви стягувача - ПАТ "Сведбанк" (а.с.22) відкрито виконавче провадження, про що державним виконавцем винесено відповідну постанову та надано боржнику термін для добровільного виконання - до 23.10.2009 року (а.с.32).

16.11.2009 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить Закритому акціонерному товариству "Калинівське будівельно-монтажне управління №5".

Вважаючи дії державного виконавця з винесення вказаної постанови та саму постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження протиправними, позивач звернувся з даним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду.

Проаналізувавши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно частин 1,2 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Частиною першою ст. 52 вказаного Закону визначено, що стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. А частиною восьмою цієї ж статті встановлено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч.3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як вбачається з виконавчого напису нотаріуса №4248 від 15.10.2009 року, розмір вимог іпотекодержателя - ПАТ "Сведбанк" становить 1796143,99 грн., в межах якого запропоновано звернути стягнення на належне іпотекодавцю - ЗАТ "Калинівське будівельно-монтажне управління №5" нерухоме майно згідно визначеного у виконавчому написі переліку.

Згідно ж ч. 2 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.

Всупереч викладеному, державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на все майно ЗАТ "Калинівське будівельно-монтажне управління №5", загальна вартість якого, згідно довідки позивача (а.с.14), становить 6 млн.745 тис. грн.

Крім того, виконавчим написом, на виконання якого арештовано майно боржника, запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно ЗАТ "Калинівське будівельно-монтажне управління №5", тоді як наявний в матеріалах справи витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.13) свідчить про те, що оспорюваною постановою накладено арешт також на все рухоме майно боржника.

Враховуючи викладене, зважаючи на визначення конкретного майна за рахунок, коштів від реалізації якого можуть бути задоволені вимоги іпотекодержателя в розмірі 1793143,99 грн., дії державного виконавця щодо винесення постанови про арешт всього майна боржника , вартість якого навіть з урахуванням витрати на здійснення виконавчого провадження значно перевищує суму стягнення є протиправними та такими, що вчинені не у спосіб і не у відповідність до вимог закону.

Суд погоджується з доводами відповідача про наявність у нього законних підстав для винесення постанови про арешт майна боржника відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення. Так, судом встановлено, що стягувач -ПАТ "Сведбанк" звернувся до відповідача із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса №4248 та одночасно, з метою забезпечення позову, просив накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Проте, такий арешт на належне ЗАТ "Калинівське будівельно-монтажне управління №5", майно мав накладатися виключно в межах розміру вимог іпотекодержателя та згідно переліку майна, звернути стягнення на яке запропоновано у виконавчому написі нотаріуса №4248 від 15.10.2009 року, а не шляхом винесення державним виконавцем постанови про арешт всього майна боржника (іпотекодавця), як то було здійснено державним виконавцем.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проте, відповідачем зазначені вище критерії при винесенні постанови від 16.10.2009 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не дотримані.

Водночас, доказів, які б спростовували встановлені судом обставини відповідачем не надано, правомірність дій державного виконавця при винесенні оскаржуваної постанови належними доказами не доведено.

Відповідно до ст.ст.71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

Згідно ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь останнього з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Калинівського районного управління юстиції Вінницької області по виконанню виконавчого напису № 4248 виданого 15.10.2009 року приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу Майбородою Г.П.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Калинівського районного управління юстиції Вінницької області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №353376 від 16.10.2009 року.

4. Стягнути з Державного бюджету на користь Закритого акціонерного товариства "Калинівське БМУ-5" (вул. Леніна, 67, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код ЄДРПОУ 05423872) 3,40 грн. (три гривні 40 копійок) понесених судових витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 06.11.09

СуддяМультян Марина Бондівна