Постановление суда № 68733708, 07.09.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2017року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

за участі секретаря Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Чернігівського районного суду Запорізької області від 22 травня 2017 року про визнання неподаною та повернення заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, ухвалення додаткового рішення суду та роз'яснення рішення в частині виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, ухвалення додаткового рішення суду та роз'яснення рішення суду

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Токмацького відділення поліції Василівського районного відділу поліції в Запорізькій області Головного управління національної поліції, державної казначейської служби України про визнання права та відшкодування шкоди

ВСТАНОВИЛА:

15 лютого 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просив:

- визнати його право на незаконне притягнення до кримінальної відповідальності, на повну реабілітацію для стягнення матеріальної та моральної шкоди від органу досудового розслідування та його посадових осіб,

- визнати постанову слідчого ОСОБА_4 недійсною, незаконною, скасувавши її та припинити незаконні дії слідчого ОСОБА_4,

- зобов'язати відповідачів припинити публічне бездоказове звинувачення його за ст.185 КК України, стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в сумі 138705,00 грн, моральну шкоду в сумі 300 000,00 грн., за притягнення до кримінальної відповідальності в період з 05.03.2002 року по 16.05.2003 року.

В обґрунтування свого позову позивач посилалвся на те, що 05.03.2002 року слідчим Токмацького РВ ГУМВС України ОСОБА_3 відносно нього було порушено кримінальну справу за ст. 190 КК України, яка постановою від 16.05.2003 року слідчого того ж відділу ОСОБА_8 була закрита за відсутністю в його діях складу злочину.

08.12.2003 року він звернувся до Токмацького РВ ГУМВС України з заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності, але постановою від 10.12.2003 року слідчого ОСОБА_4 йому відмовлено у такому відшкодуванні.

Рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2015 року (а.с. 113-114) у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Токмацького відділення поліції Василівського районного відділу поліції в Запорізькій області Головного управління національної поліції, Державної казначейської служби України в частині стягнення моральної шкоди, визнання права та зобов'язання відповідачів вчинити певні дії відмовлено.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Токмацького відділення поліції Василівського районного відділу поліції в Запорізької області Головного управління національної поліції в Запорізькій області Головного управління національної поліції, Державної казначейської служби України в частині стягнення матеріальної шкоди, визнання недійсною, незаконною постанови слідчого Токмацького РВ ГУМВС України в Запорізькій області закрито.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 16 березня 2017 року (а.с. 154- 158) апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено.

Рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2015 року залишено без змін, виправлено підстави закриття провадження у справі.

У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд у зв'язку із нововиявленими обставинами рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2015 року у цій справі, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, ухвалення додаткового рішення суду та роз'яснення рішення суду в частині (а.с. 162-164).

Свою заяву мотивував тим, що рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 15.07.2016 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 19.01.2017 року, скасовано постанову в.о. Токмацького міжрайонного прокурора Запорізької області від 04.04.2014 року про відмову у відшкодуванні шкоди завданої громадянинові незаконним діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду. Вважає, що дана обставина є нововиявленою у цій справі.

Ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 22 травня 2017 року (а.с. 177) провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами за вищезазначеною заявою ОСОБА_2 відкрито.

Ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 08 червня 2017 року (а.с.193-194) у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2015 року у цій справі відмовлено повністю.

Ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 22 травня 2017 року (а.с. 175) заяву ОСОБА_2 про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, ухвалення додаткового рішення суду та роз'яснення рішення в частині виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, ухвалення додаткового рішення суду та роз'яснення рішення суду визнано неподаною та повернуто заявнику.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції від 22 травня 2017 року про визнання неподаною та повернення його заяви в частині виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, ухвалення додаткового рішення суду та роз'яснення рішення суду від 22.12.2015 у справі 328/2956/15-ц, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, заявник ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 196-197) просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, передати питання на розгляд тому самому суду.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області (а.с. 212) апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито, справу призначено до апеляційного розгляду (а.с.216).

У судове засідання 07 вересня 2017 року повідомлені апеляційним судом про час і місце розгляду цієї справи (а.с.228, 233, 235-236, 238) всі особи, які беруть участь у справі, не з'явились, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

Про причини своєї неявки всі особи, які беруть участь у справі, окрім ОСОБА_2, апеляційний суд не сповістили.

ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с.201) просив розглядати дану справу апеляційним судом без його участі.

В силу вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, колегія суддів апеляційного суду визнала неповажними причини неявки у дане судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, та на підставі ст. 305 ч. 2 ЦПК України ухвалили заяву ОСОБА_2 задовольнити, розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю всіх осіб, які беруть участь у справі.

В силу вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Встановлено, що визнаючи неподаною та повертаючи заяву ОСОБА_2 в частині виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, ухвалення додаткового рішення суду та роз'яснення рішення суду від 22.12.2015 у справі 328/2956/15-ц (а.с.175), суд першої інстанції керувався ст. 121 ч. 2 ЦПК України та виходив із того, що ОСОБА_2 у встановлений судом першої інстанції 5-денний строк по 18 травня 2017 року включно з моменту отримання ухвали суду першої інстанції від 28 квітня 2017 року про залишення його вищезазначеної заяви без руху, не усунув недоліків останньої.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Запорізької області від 28 квітня 2017 року вказану заяву ОСОБА_2 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме:

1) зазначення змісту рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 22.12.2015 року, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подано заяву; зазначення, якими саме нововиявленими обставинами в розумінні ч. 2 ст. 361 ЦПК України, обґрунтовується вимога про перегляд рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 24.04.2014р. та зазначення дати їх відкриття або встановлення заявником;

2) уточнення вимог заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, ухвалення додаткового рішення суду та роз'яснення рішення суду, оскільки не допускається одночасний розгляд всіх зазначених процесуальних питань на підставі однієї заяви.

Для усунення вказаних недоліків був установлений п'ятиденний строк, з дня отримання заявником ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала про залишення позову без руху отримана заявником ОСОБА_2 13 травня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, останнім днем для усунення недоліків було 18 травня 2017 року.

17 травня 2017 року до суду надійшла заява заявника ОСОБА_2 на усунення недоліків (а.с.171), за змістом якої останній наполягав на одночасному перегляді судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, ухвалення додаткового рішення суду та роз'яснення рішення суду в межах розгляду однієї і тієї ж заяви. Отже недоліки заяви в цій частині усунуті не були.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Запорізької області від 22 травня 2017 року заяву ОСОБА_2 в частині виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, ухвалення додаткового рішення суду та роз'яснення рішення суду було визнано неподаною та повернуто заявнику.

Проте, такі висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на вимогах цивільного процесуального закону.

Залишаючи заяву ОСОБА_2 без руху, суддя суду першої інстанції, насамперед, виходив із того, що заява щодо перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами та всі решта процесуальних питань не можуть розглядатись одним і тим же складом суду, оскільки заяву про нововиявлені обставини за правилами ч. 1 ст. 364-1 ЦПК України розглядає суддя, визначений в порядку автоматизованого розподілу справ, а решту процесуальних питань вирішує склад суду, який ухвалив рішення. Тому заявнику було запропоновано усунути вказані недоліки шляхом роз'єднання заяв з усіх процесуальних питань в окремі, а також уточнити заяву про нововиявлені обставини.

Однак, встановлено, що суд першої інстанції визнав у подальшому заяву ОСОБА_2 в частині перегляду рішення за нововиявленими обставинами прийнятною для розгляду та відкрив провадження ухвалою від 22 травня 2017 року (а.с.177).

Іншою ухвалою, датованою 22 травня 2017 року, визнав неподаною заяву ОСОБА_2 в частині виправлення описок та арифметичних помилок, роз'яснення рішення та ухвалення додаткового рішення.

Проте такі дії судді є суперечливими та не відповідаючими вимогам процесуального закону.

Так, як видно з матеріалів справи, суддя вже фактично роз'єднав заяву ОСОБА_2, відкривши провадження за його заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. А по решті заяви такої процесуальної дії як залишення її без руху, зокрема, через зазначення декількох процесуальних питань, які він прохає вирішити, процесуальним кодексом не передбачено.

В такому разі, заява ОСОБА_2 в іншій частині мала бути передана судді, який ухвалив рішення та який мав вирішувати її долю після перегляду заяви про скасування рішення за нововиявленими обставинами у випадку відмови в її задоволенні.

За вказаних обставин, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України із поверненням справи на новий розгляд питання щодо прийняття до розгляду заяви ОСОБА_2 про виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, ухвалення додаткового рішення суду та роз'яснення рішення суду.

Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу судді Чергінівського районного суду Запорізької області від 22 травня 2017 року у цій справі скасувати.

Питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.