Постановление суда № 68696019, 06.09.2017, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

221/1438/16-к

1-кп/264/122/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2017 року колегія суддів Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Литвиненко Н.В., суддів Мирошниченка Ю.М., Кузнецова Д.В., при секретарі Атановій Г.О., за участю прокурора Натеса Д.М., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника Лаюрова В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні питання доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні суду знаходиться вказана кримінальна справа.

Під час досудового розслідування обвинуваченому обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі, строк якого подовжувався та спливає 10 вересня 2017 року.

До вказаної дати судовий розгляд не може бути завершений, оскільки у справі не виконані всі необхідні процесуальні дії, направлені на завершення розгляду справи по суті.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку. Повторно розглядається питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судовий розгляд не завершений до його спливу.

Прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на два місяці, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, може переховуватися від суду, справа має широкий суспільний резонанс, тобто ризики не зменшилися, також інший запобіжний захід щодо обвинуваченого законом не передбачений.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження строку тримання під вартою, в зв'язку зі станом здоров'я.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, колегія суддів прийшла до такого.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання наявним ризикам.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

В свою чергу, ч.5 ст. 176 КПК України передбачає, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, яке підпадає під перелік випадків, визначених ч.5 ст. 176 КПК України.

За практикою Європейського Суду з прав людини, визначати, чи розумно й надалі залишати обвинуваченого під вартою, необхідно на підставі особливостей кожної конкретної справи. Подовження строку тримання під вартою в певній справі може бути виправданим тоді, коли наявні конкретні ознаки того, що вимога захисту публічних інтересів важить більше попри презумпцію не винуватості, ніж правило поваги до особистої свободи.

Через проведення АТО на території Донецької області злочини вказаної категорії мають публічний інтерес, так як захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою усього українського народу (ст. 17 Конституції України). Такий публічний інтерес важить більше ніж правило поваги до особистої свободи попри презумпцію не винуватості.

Обираючи щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, переховування від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання кримінального провадження іншим чином, інкримінування особливо тяжкого злочину, визначеність кримінальним законом суворої мири покарання. Такі ризики, тобто ймовірність настання негативних наслідків, продовжують існувати.

Таким чином, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у ході судового слідства, а також виконання процесуальних рішень у справі, з урахуванням наведених вище ризиків, колегія суддів вважає за доцільне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі на шістдесят днів.

Керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, у Маріупольському слідчому ізоляторі продовжити до шістдесяти днів, тобто до 04 листопада 2017 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : Н. В. Литвиненко

Суддя: Ю. М. Мирошниченко

Суддя: Д. В. Кузнецов